Питання впровадження судової реформи було в центрі уваги засідання Національної ради з питань антикорупційної політики під головуванням Президента Петра Порошенка. Розмова відбулася в контексті ухвалення змін до Конституції в частині правосуддя та імплементаційного Закону «Про судоустрій та статус суддів». 

Результатом операції, яку СБУ розпочало ще півроку тому, стало затримання громадянина Франції, котрий закупив в Україні арсенал зброї для здійснення серії терактів у себе на батьківщині напередодні чемпіонату з футболу. У Києві схиляються до версії, що в організації цього злочину простежується «російський слід». 

Ще кілька років тому українці полюбляли робити покупки в кредит. Це стосувалось як побутової техніки, так і нерухомості. Щоправда, після різкого здорожчання валюти не всі змогли виплачувати ці кредити. Як наслідок, деякі речі тих, хто не зміг виплачувати кредит, в судовому порядку потрапили на електронні торги арештованим майном. Головною проблемою таких торгів тривалий час було те, що в результаті продажу арештованого майна здебільшого позичальник залишався і без речі, й із чималою заборгованістю за неї. Адже речі продавали на торгах, про які знала обмежена кількість людей, і реалізовували за заниженими цінами.

Чи змінилася ця ситуація із запровадженням системи електронних торгів СЕТАМ та як не купити неякісне майно, в ексклюзивному інтерв’ю «УК» розповів генеральний директор ДП «СЕТАМ» Віктор ВИШНЬОВ. 

На жаль, останніми роками Україна зіткнулася з багатьма викликами. Один із них — велика кількість внутрішньо переміщених осіб, які під час військової агресії втратили все нажите майно. Ці люди потребують захисту й допомоги. Та держава, яка змушена витрачати величезні кошти на обороноздатність, небагато чим може їм допомогти. Проте юристи переконують, що не варто впадати у відчай, адже отримати компенсацію за втрачене майно можна. 

Жовтневий райсуд Запоріжжя, розглянувши в судовому засіданні матеріали кримінальної справи, зібрані фахівцями СБУ, засудив до позбавлення волі трьох запоріжців, які за завданням кураторів так званої ДНР повинні були здійснити в Запоріжжі диверсійні й терористичні акти для дестабілізації ситуації в регіоні за так званим донбаським сценарієм. 

Перші випускники Тренінгового центру спецпідрозділу КОРД, які пройшли навчання за участі фахівців США, тепер розпочнуть підготовку спеціалістів із захисту свідків. Саме формування цієї служби стане одним із ключових елементів побудови не лише нової поліції, а й реформи правоохоронної і суддівської системи України загалом. 

Розпочав роботу оперативний штаб, утворений рішенням глави Нацполіції Хатії Деканоідзе, який базується в бурштиновій столиці — місті Сарни на Рівненщині. Цьому передувала чергова сутичка між старателями й правоохоронцями, яка виникла напередодні в урочищі Смітник. Одночасно в обласному управлінні Нацполіції змінився керівник: його очолив Сергій Князєв, що досі працював на аналогічній посаді на Закарпатті. І одразу, як мовиться, з корабля на бал — кримінально-бурштиновий. 

Нинішню гласність та свободу слова в Україні можна з повним правом зарахувати до найбільших і беззаперечних завоювань Революції гідності. Уже нікого не здивуєш тим, що правоохоронці, приміром, публічно звинувачують у тих чи інших гріхах прокуратуру і навпаки або обидві структури дають далеко не компліментарну оцінку судовій системі, а остання — їм. При цьому представники певних структур і відомств постійно наголошують на необхідності реформ, які чомусь ніяк не хочуть прискорюватися й ставати зримими пропорційно до цих розмов. І часто це відбувається не тому, що саме керівники різних органів влади встромляють палиці в колесо реформування, а через небажання рядових виконавців відмовитися від звичних для них «цінностей». Тих самих виконавців, які й під люстрацію не підпадають, і на публіці з певних причин не дуже хочуть «світитися». Але вони тихою сапою нищать перші паростки віри пересічних громадян у торжество справедливості й надію на зміни в суспільстві. Саме про один з таких випадків йтиметься. 

Очільника ГПУ мають обирати під пильним контролем громадськості, як і керівників місцевих прокуратур, переконують народні обранці й запевняють, що наполягатимуть на відповідних змінах у законодавстві. Натомість на Банковій очікують, що нового Генпрокурора країна отримає вже наступного пленарного тижня.

Президент України Петро Порошенко висловив упевненість, що кандидатуру нового Генерального прокурора підтримають у парламенті на наступному пленарному тижні.

На жаль, у більшості українців суди асоціюються з корупцією. Роботою представників Феміди не задоволені як звичайні українці, так і представники бізнесу. А все тому, що в сучасних реаліях виграє судову баталію той, хто має «крутіших» знайомих. Щоб змінити цю ситуацію, в країні триває активна робота з реформування судів. Проте реформа — процес тривалий, а з тотальною недовірою до служителів Феміди потрібно щось робити вже зараз. Як повернути довіру до судів ще до проведення конституційної реформи, дізнавався «Урядовий кур’єр».