Коли з’являються проблеми, вони, на жаль, не бувають поодинокими. Наприклад, у людини, яка втратила роботу, ще може бути, скажімо, неправомірне, на її думку, звільнення, невиплачена вчасно та в повному обсязі заробітна плата, збанкрутіле або закрите підприємство, керівництво якого не хоче брати на себе відповідальність за подальшу долю колишнього працівника, тощо. Якщо ж пошукач роботи — вимушений переселенець, яких нині вже 1,9 мільйона, паралельно з тим, щоб стати на облік у центрі зайнятості за новим місцем проживання, йому також потрібно вирішити питання із втраченим на окупованих територіях майном, з тим, аби отримати статус, належні соціальні виплати та ін. 

Люстрація була першим і найдієвішим законним інструментом очищення влади, завдяки якому вдалося усунути від посад кілька тисяч посадовців часів Януковича. Проте суспільство чекало на їх радикальніше очищення, чого, на жаль, не сталося. Адже деякі посадовці зуміли втриматися на своїх посадах всупереч вимогам Закону «Про очищення влади», і допомогли їм у цьому рішення судів. Водночас експерти переконані, що своє завдання закон все-таки виконав, хоч і не на відмінно. 

Цього тижня Верховна Рада має розглянути законопроект про забезпечення стягнення в дохід держави необгрунтованих активів або про так звану спецконфіскацію (№5142). Ухвалення цього документа дасть змогу конфіскувати кошти членів «Сім’ї» втікача Януковича. Найзначніший актив, який можуть вилучити у найближчого оточення екс-президента в Україні, — облігації та кошти від погашених ОВДП, заблоковані на рахунках вітчизняних банків. Ці гроші обсягом 15 мільярдів гривень уже враховано у верстці проекту бюджету–2017, їх мають спрямувати на фінансування оборонних і космічних програм, АПК, наповнення Фонду регіонального розвитку та підтримку об’єднання територіальних громад. Завдяки цьому закону Україна може витребувати кошти екс-чиновників, заблоковані нині за клопотанням Генпрокуратури у Швейцарії, Великій Британії, на Кіпрі, в Австрії й Ліхтенштейні. Мета закону — оперативно повертати до скарбниці кошти корупціонерів-утікачів. Утім, ще до розгляду в сесійній залі законопроекту опоненти спецконфіскації почали розповсюджувати страшилки про начебто можливість використання нового механізму для рейдерських захоплень і позбавлення активів усіх, хто не догодив владі. Про що насправді йдеться у новому законопроекті й чого там немає, розповідає заступник міністра юстиції Антон Янчук. 

Ще кілька років тому більшість українців покладали багато сподівань на люстрацію, завдяки якій мали б очистити судову і правоохоронну системи та державну службу від корисливих і нечесних працівників. Проте дехто з «кмітливих» чиновників все-таки знайшов лазівки, щоб уникнути звільнення за Законом «Про очищення влади». Та експерти переконують, що не варто передчасно  розчаровуватись у люстрації. Після впровадження системи електронного декларування чиновникам все-таки доведеться відповісти за все те майно, походження якого вони не можуть пояснити. 

Законом «Про очищення влади» передбачено майнову перевірку чиновників. Проте експерти Громадського люстраційного комітету переконані, що її провалила фіскальна служба. 

В Україні рейдерство з’явилося ще в буремні 1990-ті. На жаль, побороти це явище не вдалось і досі. Адже завжди з’являється хтось ласий до чужого майна. У результаті реформи реєстраційної служби, яка стартувала 1 січня цього року, Міністерство юстиції передало функцію реєстрації нотаріусам, райдержадміністраціям і суб’єктам акредитації. Так, кількість державних реєстраторів збільшилася з 2 до 10 тисяч осіб. Завдяки цьому вдалося зменшити кількість рейдерських захоплень утричі. Проте щоб побороти цю проблему раз і назавжди, чиновники пропонують ввести кримінальну відповідальність для так званих чорних реєстраторів і нотаріусів. 

Жахлива подія, що сталася в селі Бабинці Борщівського району на Тернопільщині, сколихнула не лише цю область, а й усю Україну. І все через ревнощі. 45-річний мешканець села разом з дружиною повернувся із заробітків з Польщі. Спочатку додому приїхав чоловік, а за кілька днів і жінка. Між подружжям виник конфлікт, подейкують, що голова сімейства засумнівався у вірності своєї дружини, зажадав пояснень. Що почув чи не почув, можна хіба здогадуватися. Але ця розмова закінчилася моторошно: чоловік спрямував мисливську рушницю на дружину. Кажуть, жінка втікала, та смертельна куля влучила в неї на порозі хліва.

Запорізька область є прикордонною із зоною проведення АТО, тож на її території часто трапляються події, пов’язані з неадекватною поведінкою жителів сусідньої Донецької області, які мають підірвану війною психіку. Не відстають від них і місцеві сепаратисти. Та про все по порядку… 

Він триватиме до 12 вересня. Такі заходи проводять щороку, щоб привернути увагу не лише водіїв, а й загалом суспільства до проблем безпеки дорожнього руху. А їх, цих проблем, надто багато, про що свідчить сумна статистика дорожньо-транспортних пригод, які скоріше можна назвати трагедіями. Адже у них нерідко страждає не лише транспорт. Фахівці звертають увагу на те, що чи не кожні 20 хвилин в країні стається ДТП, щодоби на автомобільних шляхах жертвами автопригод стають до 100 осіб, з них більш як десять гинуть. 

Після стрибка курсу валют купівля гаджетів, побутової техніки і не лише для більшості українців перетворилась на недоступну розкіш. Адже в магазинах ціни на ці товари зросли мало не втричі. Водночас експерти твердять, що вигідно отоваритись можна на аукціонах, де торгують арештованим майном. Щоправда, нещодавно у ЗМІ спалахнув скандал навколо держпідприємства «СЕТАМ», яке займається такими торгами. Мовляв, продажі непрозорі, торги незрозуміло чому скасовують, а потім цей самий товар виставляють уже із знижкою 50%. «УК» вирішив з’ясувати, що насправді відбувається на аукціонах. 

Для багатьох високопосадовців 15 серпня 2016 року мало не судний день. Адже саме з цієї дати розпочне роботу Національна агенція із запобігання корупції, працівники якої стежитимуть за відповідністю стилю життя чиновників їхнім доходам. Приховати нечесно нажите майно нікому не вдасться, а за умисне неправильно заповнену декларацію передбачено кримінальну відповідальність у вигляді двох років позбавлення волі. Щоправда, деякі громадські активісти стурбовані тим, що агенція може не запрацювати у визначений термін. Водночас держслужбовці побоюються, що надмірна відкритість може спровокувати хвилю пограбувань. «УК» з’ясував, чи розпочне агенція працювати у визначений термін, і розвінчав міфи й перестороги державних службовців.