Минулого курортного сезону одеські готелі, як, власне, й українські загалом, самі вирішували, варто чи не варто їм сертифікувати свої послуги. Як відомо, обов’язковість такої процедури було скасовано. З одного боку, це полегшило життя підприємцям: готельні працівники радіють, що їх тепер «не змушуватимуть платити за повітря» — адже за сертифікацію треба давати гроші уповноваженим структурам. Як от, приміром, держпідприємству «Одесстандартметрологія».

…Пізнього вечора міською вулицею з вітерцем мчав велосипедист. А за якусь мить він з розгону в’їхав в іномарку, припарковану біля тротуару. Почувся дзенькіт та емоційний вигук щось на кшталт: «Стонадцять чортів!» Розпач молодика можна було зрозуміти, бо це нагадувало майже класичну ситуацію, коли горопашний «Запорожець» ненароком зачепив крутий «Мерседес». Утім, у цьому разі «попав» саме власник іномарки. Адже велосипедист почав сердито бурчати: мовляв, цих автомобілів розвелося стільки, що ні вдень, ні вночі нормальній людині не проїхати. А потім  заходився спересердя буцати ногами колеса автівки. Де можна спостерігати такі взаємини між автомобілістами та велосипедистами? Звичайно, в Амстердамі.  

Що це за міста у Польщі? Торунь, Мальборк, Гданьськ. А ще Сопот, який плавно переходить у Балтійське узбережжя. 

Леонід Толстіхін 31 рік очолює Волинський обласний центр туризму, спорту та екскурсій. На запитання — чи, бува, не втомився від директорської рутини — відповідає так: втомлюється, як правило, найбільше той, хто нічого не робить, і наводить слова Конфуція: «Знайди собі свою улюблену роботу — і до кінця життя тобі не доведеться працювати». 

Написати ці роздуми автора надихнула недавня стаття в «УК» «Бюджет просить допомоги». У ній зокрема йдеться про те, що секвестр державного бюджету за дев’ять місяців цього року може стати реалією. Фахівець Міністерства фінансів застерігала: «Якщо немає необхідних надходжень, то треба секвеструвати бюджет, проте держава повинна чесно сказати пересічним громадянам, які видатки будуть скорочені». А далі аналітики та експерти взялися роздавати поради, від яких пересічному українцеві не холодно й не жарко. 

Тернопільщину часто називають одним з найбільших у світі музеїв під відкритим небом. За цим визначенням — водоспади, каньйони, гори, печери,  неповторний рельєф, мальовничі краєвиди, замки-фортеці, християнські святині. Це водночас міцний підмурівок передовсім для зеленого (сільського) туризму. Проте є міцні гальма, які, послуговуючись медичною термінологією, роблять його розвиток радше рахітним, а не повнокровним.
Понад десять років тому в наш ужиток активно стало вриватися поняття «зелений (сільський) туризм». На Тернопіллі гостинно відчиняли двері перші садиби. Тішило, що господарі одразу відійшли від однотипності, шаблонності у підході до цієї справи.

«Країна тисячі веж» — так романтично називають Сванетію,  історичну область на північному заході Грузії, населену сванами.  Верхня Сванетія, внесена до переліку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, знаменита передовсім своїми фантастичними пейзажами та архітектурними  пам’ятками   — церквами й вежами.  

Сплави річками стають дедалі популярнішими. Власне, пояснити це можна просто: інфраструктура хоч повільно, але налагоджується. Якщо раніше такий вид дозвілля могли дозволити собі фанати, адже треба було самотужки купувати все спорядження включно з казанком, то нині цей тягар взяли на себе туристичні фірми. Наші кореспонденти рекомендують: треба їхати. 

Інформація Державної служби статистики щодо динаміки туристських потоків у 2005—2012 роках невтішна: починаючи з 2009-го спостерігається зростання обсягів виїзного турпотоку, а число внутрішніх туристів у 2012-му зменшилося порівняно з 2007-м майже втричі. Кількість же іноземних туристів істотно не змінюється, залишаючись порівняно невеликою. Проте й вона зменшується.
Тим часом на зростання чисельності туристів (як внутрішніх, так і іноземних) можна сподіватися, якщо, зокрема, приділити належну увагу етноекзогенному туризмові. 

За оцінкою Всесвітньої туристичної організації при ООН, наша держава дев’ята в Європі за кількістю туристів, які відвідують країну. «Ми ставимо за мету до 2022 року збільшити кількість туристів, які приїдуть до нас, до 50 мільйонів на рік. Також особлива увага приділяється розвитку внутрішнього туризму. Для цього до кінця року буде розроблено державну програму», — заявив на урядовому брифінгу віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул, презентуючи Концепцію розвитку туризму та курортів до 2022 року (розробити Державну цільову програму розвитку туризму та курортів уряд доручив Державному агентству з туризму та курортів до кінця 2013 року).
Для досягнення успіху потрібно фокусувати інвестиції на найпривабливіших напрямках відповідно до конкретної території і системно їх вкладати на засадах державно-приватного партнерства.