Якщо транспорт — кровоносна система економіки, то роботодавців у цій галузі можна назвати тим механізмом, який забезпечує її функціонування. Саме від них значною мірою залежить стан справ у цій важливій для економіки та суспільства сфері. Про роль Федерації роботодавців транспорту України в розвитку транспортної галузі наш кореспондент поцікавився у голови цього об’єднання Ореста КЛИМПУША. 

«Синочку, дай руку!»    — бабуся з «кравчучкою» намагається з низької платформи залізти до електрички. «Синочок» нахилився до старенької, але витягнути її нагору не зміг: жінка не дотягувалася ногою до нижньої сходинки вагона. Аби подолати цю перешкоду, бабуся спочатку поставила коліно на брудне залізяччя, а потім ухопилася за такий же бридкий поручень. Позаду ж стареньку заштовхували до тамбура якісь молодики. «Обережно, двері зачиняються. Наступна зупинка — «Малютинка!» — голос машиніста електрички змусив бабусю з колін проштовхнутися одразу ж углиб вагона. Уже нагорі жінка кілька хвилин відхакувалася від не зовсім приємних для неї фізичних вправ, а потім потягнула «кравчучку» в салон, який нагадував більше не вагон, а парильню. 

Від безлічі порушень, які виявили державтоінспектори під час весняного оцінювання стану доріг, більшість комунальних служб відписується. Приклади цього навів в. о. начальника УДАІ УМВС України в Черкаській області Ярослав Чубатюк. 

Ще на початку травня залізничники відрапортували: до насиченого сезону літніх  відпусток підготували 2350 пасажирських вагонів, з яких плановим деповським ремонтом відремонтували 1009. Роботи з підготовки пасажирського рухомого складу планують завершити ще до закінчення останнього весняного місяця.

Якщо конкретно, то на Південно-Західній залізниці до перевезень пасажирів вже готові 237 вагонів, на Львівській — 196, Придніпровській — 188, Донецькій — 156, Одеській — 142, Південній — 90 вагонів. Загалом до літа пасажирський вагонний парк має сягнути майже 4 тисяч одиниць. Це трохи менше, ніж торік, коли до ладу стали 4,5 тисячі пасажирських вагонів.

Приказка про те, що краще погано їхати, ніж добре йти, нині не актуальна. Сучасники хочуть, щоб проїзд був комфортним. Що для цього може зробити влада і самі перевізники? 
На Чернігівщині нині налічується 270 суб’єктів господарювання, які забезпечують рух громадського транспорту на майже 500 маршрутах. Приблизно 90% сіл області мають зв’язок з іншими населеними пунктами. Лише торік було відкрито 7 нових автобусних маршрутів. Загалом перевезено майже 70 мільйонів пасажирів.

Користуючись наземним громадським транспортом, ми нерідко стаємо свідками некоректного поводження кондукторів та контролерів із пасажирами. Проте водії маршрутних таксі побили всі рекорди у грубому ставленні до тих, кого возять. Особливо від них потерпають пасажири пільгових категорій, які мають право на безкоштовний проїзд (інваліди, пенсіонери). 

Останнім часом у зв’язку з нестабільною політичною ситуацією в країні почастішали випадки скасування рейсів у міжнародному та внутрішньому сполученнях. Пасажири скаржаться до Мінінфраструктури та Державіаслужби, просять роз’яснити їхні права. Аби не відповідати кожному окремо, профільні відомства вирішили  надати пояснення пасажирам, які не змогли вилетіти запланованими рейсами чи скористатися заздалегідь придбаними квитками. 
Отож, у разі скасування рейсів права авіапасажирів визначені такими законодавчими актами:  Повітряний кодекс України (зокрема статті 103—105), Правила повітряних перевезень пасажирів і багажу, затверджені наказом Міністерства інфраструктури від 30.11.2012 р. № 735 і зареєстровані в Міністерстві юстиціі? 28.12.2012 р. за № 2219/22531 (зокрема розділ XVI), Конвенція про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень (Монреальська конвенція).

Відтоді, як на Вільнюському саміті «Східного партнерства» було парафовано Угоду про спільний авіапростір з країнами Європейського Союзу (САП), минуло майже п’ять місяців. Дату підписання переносили вже кілька разів не з вини України. Нині очікують, що це станеться 5 червня 2014 року. Принаймні саме цю дату називали за круглим столом у Європейській Бізнес Асоціації, де обговорювали питання, пов’язані з цією угодою. До участі у заході запросили керівників Державіаслужби,  профільних підрозділів Міністерства закордонних справ, співробітників Представництва ЄС в Україні, топ-менеджмент вітчизняних та іноземних авіаперевізників, туристичних операторів. 

Як досягти порядку на дорогах, уберегти їх від руйнувань і не посідати «призових» місць в антирейтингах з безпеки руху? Над цим ламали голову фахівці Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті. Врешті на останньому засіданні колегії запропонували законопроект про підвищення відповідальності автомобільних перевізників за порушення законодавства. 

У тому, що господарство Державного агентства автомобільних доріг України чи не найпроблемніша галузь вітчизняної економіки, ні для кого не секрет. Ситуація, за якої шляхи тривалий час капітально не ремонтували, а гроші, виділені на латання ям, безбожно розкрадали, ось-ось мала закінчитися транспортним колапсом. Шукати вихід із глухого кута нині взялося нове керівництво відомства, причому за умов гострого дефіциту коштів.