З Андрієм Курковим випала нагода поспілкуватися під час бурхливих презентацій за кордоном його книжки «Щоденник Майдану», що розказує також  про життя в період окупації Криму і після цих подій. Видання вже побачило світ німецькою, французькою, англійською, італійською, естонською, російською мовами, а ще заговорить польською, литовською, японською. Так Андрій Курков розповідає іноземцям правду про події в Україні. А на запитання цього інтерв’ю письменник відповідав у Словенії, де не тільки презентував «Щоденник», а й зустрівся із президентом цієї країни. «Говорили, звичайно, про Україну, але пан президент не дав жодного оцінювального коментаря. Я пояснив йому, як бачу ситуацію», — написав нам Курков.

Донедавна він мав просто гарний голос, а тепер володіє... голосом країни. У свої 30 років Антон Копитін здійснив нарешті заповітну мрію. А до того він поглянув в очі війні. Мужній чоловік і люблячий батько з важким серцем залишив рідну оселю в Донецьку. На Київщині, куди перевіз родину, їм довелося жити у старій хатині по сусідству з мишами. Щодня вдосвіта Антон поспішав у столицю,  де працював на будівництві зварювальником, клав кахлі, монтував труби. А після робочого дня співав у ресторані — сім’я ж бо чималенька: вагітна дружина, двійко діток. 

Кого тільки нема серед телесотні великих українців! Виявляється, нема Терещенків, хоч тільки в Глухові дев’ять споруд у центрі міста, збудованих цією родиною, вірою і правдою служать місту і досі. Вони створюють туристичну принаду 35-тисячній козацькій столиці. А що казати про Київ, який Терещенки на початку ХХ століття перетворили на культурний центр, відколи в 1874 році сини засновника династії Артемія вирішили перенести штаб-квартиру з Москви до Києва. Знакові архітектурні споруди столиці: Володимирський собор, оперний театр, оперета, консерваторія, політехнічний і театральний інститути, лікарня «Охматдит», музеї Шевченка, художній, російського мистецтва та багато інших збудовано і на їхні кошти. З представником славного роду Терещенків Мішелем розмовляємо в його глухівському офісі.

Мистецтвознавці одностайно називають Клару Балог легендою професійної хореографії, натомість вона вважає себе християнкою, яка служить Богові та Мистецтву. Пані Клара прийшла у заслужений академічний Закарпатський народний хор 17-річною у рік його створення — 1945-й. Відтоді не зраджувала ні вона його, ні він її. Донині нерозлучна з рідним колективом — вона його консультант. 

Людина неймовірної енергетики, харизматичний і відвертий Олексій Горбунов виступив у Миколаєві в незвичному амплуа. Вже десять років існує музичний гурт «Грусть пилота», в якому він соліст. Концерт музикантів був благодійний — усі зібрані 60 тисяч гривень передано на потреби армії та госпіталів. Це принципова позиція актора. Він постійно допомагає нашим бійцям у зоні АТО, зустрічається з ними в лікарнях, спілкується на передовій. Недавно завершилися зйомки українського серіалу «Гвардія», який сьогодні виходить на екрани. Тож наша розмова про все потроху: творчість, політику, життя. 

Ім’я Самвела Адамяна стало відомим на всю країну після його участі в телевізійному конкурсі «МайстерШеф», де 33-річний кухар-аматор увійшов до трійки фіналістів. Крім того, він — популярний відеоблогер. Його канал на YouTube, який існує з вересня 2013 року, вже має 24 тисячі передплатників.
Але головний талант Самвела Адамяна, безумовно, артистичний. У Дніпропетровському театрі опери та балету кажуть, що в деяких виставах без нього не обійтися…

На зустрічах Анатолій Крим приваблює читачів не тільки текстами, а й європейським шармом: стрункий, із сивими скронями, схожий на актора. Але навіть у фільмі Євгена Євтушенка не захотів зніматися. Письменник декларує непублічність, йому зручніше за друкарською машинкою, хоч, кажуть, у кріслі чиновника Спілки письменників він мав зиск. 

Батоно Вахтанг Костянтинович після концерту у Львові вийшов на сцену Палацу «Україна» в Києві: стильний, мужній, сивина обрамляє фірмову усмішку. Щоправда, хода не така пружна і спина вже згорблена. Виступ, який організував «Квартал концерт», мав певне громадянське спрямування. Майже всі пісні співак виконував напам’ять, тільки кілька — з аркушів на пюпітрі, хоч як дивно, і на власні вірші. Зазначу, що його грузинські пісні лунали з підвищеною енергетикою. А знаменита «Тбілісо» прозвучала майже в роковому аранжуванні. 

Лариса Кадочникова народилася в Москві в родині відомої актриси Ніни Алісової. Її назвали на честь зіркової ролі матері в «Безприданниці». Мабуть, артистичне ім’я вплинуло на долю народної артистки України — фільм «Тіні забутих предків» з її участю підкорив світ. Відтоді минуло багато років, але актриса привертає до себе увагу не тільки завдяки різноплановій творчості, а й оригінальній зовнішності. Якось молоді запитали в мене, що це за ефектна жінка у стилі глем-рок. 

Пісні Марії Бурмаки завжди сповнені особливим ліризмом і водночас — духом часу. Разом зі співачкою ніби проживаєш те, що було, знаходиш в її емоціях свої почуття та переживання. «Я не записую альбоми, я просто живу. Люблю, розлучаюся, страждаю, борюся за правду, сумніваюся, залишаюся вірною собі, помиляюся. Зустрічаю нових людей, проводжаю із вдячністю кожен день і з надією зустрічаю новий.