З нагоди офіційної реєстрації Громадської спілки «Пест контроль України» у Києві відбувся круглий стіл, в якому взяли участь фахівці з питань контролю якості, представники зацікавлених громадських організацій. Щоправда, від державних органів, крім представника Держпродспоживслужби, нікого не було. І це показово

У соціальних мережах останнім часом стало модно, коли обговорюють спірне питання, ставити його руба: «Це зрада чи перемога?» Так само доречно поставити це запитання і щодо можливої заборони в Україні пальмової олії (відповідний законопроект вже ухвалено в першому читанні). І однозначно відповісти «перемога» не виходить — надто багато нюансів не враховано чи через незнан­ня, чи свідомо

Уже два роки у Верховній Раді перебуває законопроект №2456-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг». Його 2016-го було ухвалено у першому читанні, народні обранці зробили за цей час чимало правок, проте на друге читання документ ніяк не потрапляє

Із набуттям чинності Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» (з 4 квітня 2018 року) змінюються правила забою тварин, які вплинуть на реалізацію готової продукції

Цього місяця українська гривня поступово зростала в ціні і значно поліпшила свої показники щодо світових валют. Виняток — хіба що кілька останніх днів, коли курс нацвалюти впав. Як всі ці обставини вплинули на ціни на пальне, продукти харчування, ліки тощо?

Більшість із нас, прямуючи до магазину, намагається бути пильною. Адже, з нинішніми цінами на продукти й товари придбати щось неякісне — удар по гаманцю, якому намагаємося запобігти. Та ніде правди діти, нерідко буває, що лише вдома, уважніше в спокійній обстановці розглядаючи придбане, бачиш, що термін придатності «найсвіжішого» товару вже вичерпався або дата перебита й надрукована таким дрібним шрифтом, що годі розгледіти. Або вмикаєш техніку, а вона не працює чи працює зі збоями. Тобто гроші ти вже сплатив, а використати придбане не виходить. 

Уже давно українські споживачі переконалися, що за лічильниками платити за комунальні послуги вигідніше, ніж за нормами. Тож встановлюють прилади обліку води, хто має технічні можливості — й на тепло, щодо електроенергії працює давно налагоджена система. Дещо окремо в цьому ряду стоїть хіба що облік газу. Кінець минулого року мав стати початком повного обліку блакитного палива в житловому секторі.

Який в Україні культовий харчовий продукт, що найчастіше фігурує в усіх видах народного фольклору? Що називають українським наркотиком? Безперечно, сало. Північні сусіди і досі за звичкою кличуть нас «салоїдами» — мабуть, не знають, що тепер для українців цей продукт — така сама розкіш, як авокадо чи маракуя. 

Якість харчів, які продають в українських супермаркетах, невисока. І це попри їхню дорожнечу. Тож хоч би як переконували нас виробники, що вони стежать за безпечністю продукції, покупці, куштуючи чи навіть лише нюхаючи товар, відчувають протилежне. Нещодавно парламент ухвалив закон, де йдеться про державний контроль у сфері безпечності харчових продуктів, який має наблизити українську систему контролю до європейських стандартів. Та поки що залишається відкритим питання, чи зміниться ситуація на споживчому ринку з ухваленням цього важливого законопроекту. 

У тому, що якість продуктів, які продають у наших магазинах, невисока, мало хто сумнівається. Бо чимало підприємців завжди дбають передовсім про прибутки, а якість відсовують на другий план. Останніми роками, на переконання експертів, ситуація погіршилась. А все тому, що виробників фактично перестали перевіряти. Ті ж, усвідомлюючи власну безкарність, що хочуть, те й роблять. Щоправда, варто визнати, що й від перевірок, які раніше проводили, користі було небагато. Адже не секрет, що подекуди рейди давали користь передовсім самим перевіряючим, які за правильні висновки, отримували хабарі. Що може змінити ситуацію на краще, дізнавався «Урядовий кур’єр».