Свято свят і торжество торжеств — так іменують Великдень православні християни. Відповідно святкувати його потрібно так, щоб столи ломились від наїдків, а ті, хто постився, мали чим добренько розговітись. Тож більшість господинь завчасно починають готуватись до свята і продумувати, що саме вони покладуть до Великоднього кошика і скільки коштуватиме він у цьому році.  
  

Прекрасні часи, коли наші бабці й дідусі збиралися за великим родинним столом навколо пузатого відполірованого до блиску самовара, на жаль, давно й безповоротно канули в Лету. Коли глава сімейства, не кваплячись, із розпареного на трубі чайничка розливав усім чорну, мов смола, заварку, а нижчі за рангом родичі підставляли чашки під мідний носик, звідки струменів такий бажаний окріп. Після цього лилася вже не вода, а жвава бесіда, забувалося про всі негаразди, хотілося радіти життю з новою силою.      

Сьогодні ж, розпочинаючи день склянкою чаю, завареного переважно нашвидкуруч із паперового пакетика, більшість людей найчастіше не надає жодного значення тому, а що ж саме вони вживають. Навіть не стільки, що, а — як. Шалений темп життя диктує свої умови. Зупинитися та озирнутися довкола, приділити кілька хвилин насолоді від справжнього напою, багатогранність і безмежність смаків якого часто виходить за межі нашої уяви, — чи не є це одним із маленьких щоденних виявів самоповаги, якого ми самі себе й позбавляємо? 

Багато батьків намагаються побалувати своїх чад новими іграшками. На жаль, вони часто приховують небезпеку. Розпізнати яку все-таки можливо. Для цього потрібно лише уважно роздивитись та понюхати дитячу забавку.
 В цьому переконалась на власному досвіді. Так, нещодавно вирішила подарувати племіннику на день народження іграшку. Оскільки базар розташований поряд з будинком, заради експерименту вирішила придбати якогось ведмедика чи крокодильчика саме тут. На перший погляд, вибір просто вражав, проте придивившись уважніше, з’ясувалось, що купувати немає що.

Підгузки настільки стрімко увірвались у побут молодих матусь, що вже важко й уявити, як можна обійтись без них. Проте більшість бабусь, які виростили своїх дітей без цього дива прогресу, агітують проти. Мовляв, від підгузків більшість проблем зі здоров’ям у дітей. Найрозповсюдженіший аргумент, за словами опитаних бабусь, — вони небезпечні для здоров’я малюка. Чи відповідають дійсності ці «страшилки», з’ясовував «Урядовий кур’єр».  

Нещодавно розпочався суворий піст. Проте не всі українці його дотримуються, тож багато хто, як і раніше, продовжує споживати страви з м’яса. Тому цих споживачів цікавить, а чи не здорожчає воно найближчим часом. Звісно, доречно було б припустити, що в піст яловичина, свинина та курятина мають здешевшати, але ж наша споживацька логіка відрізняється від логіки виробників. Яскравий тому приклад — недавнє подорожчання яєць з 7-8 грн до 11-15 грн за десяток. До речі, яйця під час суворого посту, як і м’ясо, не можна споживати. Тож скільки коштуватиме кілограм м’яса найближчим часом, з’ясовував «Урядовий кур’єр».  

Минулого тижня суспільство відсвяткувало Всесвітній день захисту прав споживачів. Хоч свято вже минуло, однак усі ми були, є і будемо споживачами. Тож питання щодо якості і безпечності як промислових, так і  продовольчих товарів не втрачає актуальності. Тим паче, що сьогодні це — болюча тема. Не секрет, що виробники під час виготовлення продуктів харчування частенько підміняють якісніші, а отже, і дорожчі інгредієнти дешевшими, подекуди небезпечними. Водночас є на наших теренах виробники, які можуть пишатися своєю продукцією.

Про те, як відрізнити справді якісну продукцію від не дуже, «Урядовий кур’єр» попросив розповісти Олександра Пічугіна — генерального директора ДП «Укрметртестстандарт», організації, яка вже багато років перевіряє та сертифікує не тільки продуктові, а й промислові товари.  

Наскільки захищені права українських споживачів та  що змінилось після відміни обов’язкової сертифікації для деяких видів продукції, а також чи  якісні харчі ми сьогодні вживаємо, з’ясовував кореспондент «УК»  у розмові з головою Київської обласної організації ВГО «Союз споживачів України» Тетяною ШАЛЬМАН.  

Колега Василь Іванович має хорошу і власне правильну звичку вивчати чек на покупки не відходячи від каси. Нещодавно, після того, як він купив різноманітні дрібнички для дому в одному із столичних магазинів, касир видала йому незвичний чек. А незвичний він був тому, що в цьому фіскальному документі значились дві дивні фрази — «недійсний чек» та «нефіскальний чек».  

Допомогти споживачеві в цій нелегкій справі мало б нове маркування «З турботою про Українське!». Наклеїти такий стікер на свої продукти отримали дозвіл лише ті виробники, продукція яких пройшла ретельну перевірку в Держспоживінспекції на відповідність вельми жорстким нормам державних стандартів (ДСТУ). Адже нині ними послуговуються лише 5% вітчизняних виробників. Решта працюють за технічними умовами (ТУ), які самі для себе і розробили. 
Отже, якщо на полицях магазинів побачите товар із такою наклейкою, це гарантує, що продукт не містить ГМО, консервантів, барвників та інших синтетичних речовин. 

Напередодні 8 Березня на наших вулицях дедалі частіше можна побачити заклопотаних чоловіків. Вони ходять по магазинах у пошуках подарунків для матерів, дружин, дочок, тещ. І хоча всі ці жінки дуже різні, всім їм потрібно догодити. Як упоратись із цим непростим завданням, досліджував «Урядовий кур’єр».