Цього року виповнилося 110 років із дня заснування державної метрологічної служби. 18 липня 1902-го видатний вчений Дмитро Менделєєв заклав фундамент системи метрологічного забезпечення у царській Росії: за його ініціативою було відкрито Київську повірочну палатку мір та ваг №11, що забезпечувала єдність вимірювань у Київській та Чернігівській губерніях. Нинішній правонаступник тієї організації — ДП «Укрметртестстандарт». Про розвиток та досягнення цього підприємства кореспондентові «Урядового кур’єра» розповів генеральний директор Олександр Пічугін.   

Уявіть приміщення, яке ще недавно було сільською лазнею, а зараз тут активно виготовляють сир сулугуні. І не варто думати, що перед тим, як обладнати колишню «купіль» під продовольче виробництво, тут бодай щось змінили. Ні, кмітливий підприємець просто вирішив зекономити на всьому, на чому лише можна. А над тим, що від такої економії постраждають споживачі, він не замислювався.  Люди справді могли б постраждати, адже в цьому разі не дотримувалися жодних санітарно-гігієнічні вимог. 

Нещодавно Верховна Рада прийняла закон про введення обов’язкової норми біоетанолу в бензині на рівні 5% з 2014 року і не менше 7% — з 2016 року. Наступного року 5% будуть лише рекомендовані. Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту, метою прийняття документа є створення сприятливих умов для розвитку виробництва та споживання альтернативних видів пального на території України, розвитку ринку моторного пального та посилення енергетичної незалежності України.  

Що може бути смачнішим за пиво з креветками?! Особливо влітку, коли вони щойно виловлені та приготовані. Якщо свіжих немає де зловити, можна купити заморожені. Їх вибір у торговельній мережі вражаючий. Щоправда, придбавши такий делікатес, потрібно готуватися до того, що за ті самі гроші в доважок до морських рачків купуєш… лід. Інколи в пакетах з цим делікатесом замороженої води більше, ніж власне креветок. Чому так відбувається та хто з виробників грішить подібною підміною, досліджував «Урядовий кур’єр».  

В Україні цього року баштанні культури б’ють чергові рекорди зі швидкості достигання. Посприяло цьому кілька чинників: рання весна, а також те, що ягоди не сіяли, а садили розсаду, яку почали вирощувати ще в березні, і, звісно, поля поливали та накривали агроволокном. Розпочався сезон із херсонської продукції й триватиме до кінця вересня — початку жовтня. 
Хоча сьогодні варто було б розповідати про ранні кавуни та дині, але вони вже не є такими. Розпочали продавати цю продукцію ще 10—15 червня.

У більшості споживачів якість кетчупу не викликає сумнівів. Адже помідори, з яких його виготовляють, непогано плодоносять в Україні. Та й спецій, які додають до нього, теж вистачає. Тому мало хто зі споживачів очікує знайти у складі цієї приправи ароматизатори, консерванти, замінники цукру, сподіваючись, що кетчуп мав би бути натуральним продуктом. Проте міг би бути, та не є таким. Тож із чого насправді виготовляють українську приправу до шашлику, дізнавався «Урядовий кур’єр».  

Процедуру держзакупівель повинно бути спрощено для державних підприємств, які здійснюють закупівлі не за рахунок бюджетних коштів. Таку думку на брифінгу в Будинку уряду висловив міністр економічного розвитку і торгівлі Петро Порошенко. 

У ці дні тисячі школярів області проводять літні канікули в різних таборах — пришкільних, профільних, освітянських, праці та відпочинку. Тут вони відпочивають, набираються сил. А як при цьому обійтися без повноцінного і безпечного харчування? Не випадково батьки, готуючись відправити сина чи доньку на оздоровлення, неодмінно цікавляться харчуванням. Якщо воно буде сяким-таким, то навряд чи й вирядять туди дитину. А якщо калорійним, якісним — з овочами, фруктами, м’ясними і молочними продуктами,  і на всі 100 — безпечним, то це вже зовсім інша річ. 

В українців ставлення до імпортних рослинних жирів усе ще неоднозначне. Адже цей продукт, не пристосований для нашого організму, який його «не розуміє», тобто відмовляється повністю розщеплювати. Тож до чого може призвести постійне споживання такої екзотики, дізнався «Урядовий кур’єр». 

 Дітям все найякісніше та найкраще! Цими словами більшість виробників характеризує свою продукцію, орієнтовану на найменших споживачів. Проте за гарними словами дуже часто приховується дещо інше. Адже, з одного боку, підприємці роблять пафосні заяви, а з іншого, підмішують у їжу для малечі заборонені добавки, а одяг, який мав би бути виготовлений із натуральних тканин, шиють із синтетики. Все це робиться заради одного — додаткового прибутку. Вочевидь, гроші для вітчизняних бізнесменів важливіші, ніж здоров’я маленьких українців. Та чи є на прилавках якісні товари для маленьких українців, з’ясовував «Урядовий кур’єр».