Що-що, а спадкоємність влади, точніше окремих її представників у морській столиці України, напевне, все-таки існує. Вона прослідковується безперечно і в тому, що морське узбережжя Одеси нагадує шагреневу шкіру, яка для мешканців та гостей міста зменшується щорічно прямо на очах. При будь-якій владі. Однак цього разу мова піде про різновид "спадкоємності", яка вкотре поставила на межу виживання великий колектив людей у білих халатах. Протягом тривалого часу вони змушені не лише хворих лікувати, оперувати, а ще й відстоювати своє право на працю.

Знімімо головні убори. Вклонімось. Без зайвих слів, без театральних жестів. Так, щоб серцем зігріти серця. Пробудімо в очах якщо не радість, то хоча б надію. Перед нами - Великомучениці. Чорнобильські вдови. Більшість з них втратили свою половинку у розквіті сил. Коли багато хотілось і моглось, любилось і здавалось, що щастю не буде кінця, а радості додаватиметься. Хто мріяв про дітей, а хто - уже й про онуків. В одну мить усе обірвалось. Вони, не показуючи відчаю на людях, а вночі, зарившись у подушку, щоб рідні не чули плачу, плакали, проливали ріки сліз. А життя тривало. І вони мали бути на висоті, хоча й залишились на одному крилі. І лише вони, жінки, які випили чашу горя сповна, знають, як це важко. 

Те, що часи отримання безплатного житла минули безповоротно, здається, усвідомили всі. Нині для черговиків пропонується інша схема покращення квартирних умов - програма "Доступне житло". Тут частину коштів доведеться сплачувати зі своєї кишені. Та чи значно вона зменшить кількість сімей, що стоять на квартирному обліку? 

Вибух з руйнуванням ядерного реактора, його важкі наслідки спричинили значні екологічні, медичні, економічні і моральні проблеми. Поряд з цим, Чорнобиль - це не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності та героїзму багатьох тисяч людей, наших співвітчизників. 

Напередодні робочої поїздки Віктора Януковича, який приїхав на заходи, присвячені 90-річчю Георгія Берегового, тут зарясніли білборди "Донеччина вітає Президента України". А перед цим у Донецьку приземлилися "зоряні брати" легендарного космонавта: двічі Герой Радянського Союзу Олексій Леонов, Герой Радянського Союзу, уродженець Донеччини Олександр Волков та його син - Герой Росії Сергій Волков. Цікаво, що підкорювачі космосу, які прибули вшанувати пам'ять свого побратима, мали ще одну мету. Як зізнався Олексій Леонов, зараз готується черговий політ молодшого Волкова в космос і, за давньою традицією, перед далекою і важкою дорогою потрібно побувати на рідній землі. 

Традиції великоднього прикрашання осель - не такі "обов'язкові", як різдвяні. Як звичайно, тут усе залежить від уподобань та смаку господарів. Останнім часом зарубіжна мода "дострибала" до нас у вигляді пасхальних зайців, яких дедалі охочіше купують і ставлять чи то на видному місці у квартирі, чи то й на святковий стіл. Однак наших, українських, традицій прикрашання житла теж не бракує. Етнограф Володимир Щібря розповідає, що здавна головною ознакою Великодня була чистота помешкання. Заздалегідь кожна господиня турбувалась про те, щоб обов'язково навести у хаті порядок. Потрібно було зняти зі стін і попрати рушники, скатертини, рядна. А потім побілити хату і повішати чисті рушники на стіни. На Полтавщині у піст вішали "білі" рушники, тобто з вишивкою мереживом білим кольором. А вже перед Великоднем їх міняли на вишивки в червоних або червоно-чорних барвах. 

Село Руднєве Путивльського району (історична назва Берюх) засноване в другій половині ХVІ століття. Сьогодні на території населеного пункту проживають 676 селян, тут створені належні умови для роботи, освіти, культури, побуту. 

"У цей день прибирати наші міста і села, висаджувати парки вийшли сотні тисяч людей. Тож можна з упевненістю сказати: у нашій "українській будівлі" порядок буде наведено!" - наголосив у День благоустрою віце-прем'єр-міністр Віктор Тихонов. Він констатував, що всеукраїнська акція "За чисте довкілля" проводиться другий рік поспіль і кожен, хто до неї долучився, вчинив благородно. 

Лише від життя собачого собака буває кусючим. У словах цієї невибагливої пісеньки ховаються сотні трагедій не лише собачих доль, а й людських. Бо хочемо ми того чи ні, а споконвіків пов'язані правічними вузами з нашими чотирилапими вірними охоронцями, друзями і... небезпечними ворогами. Адже тільки від кожного з нас залежить бути Шарику, Тузику або Дружкові сімейним улюбленцем чи зацькованим людською бездушністю хворим, озлобленим нічийним псом, готовим вчепитися мертвою хваткою... 

Днями в амбасаді Франції відбулося нагородження лауреатів престижної премії "Земля жінок", заснованої у 2001 році Фондом Іва Роше під егідою Інституту Франції. Попри те, що заявок на участь у конкурсі було аж 107, першу премію і відповідну грошову винагороду авторитетне журі одностайно присудило 84-річній Яніні Яценко з Полтави.