Сьогодні хімічна промисловість досягла таких висот, що виготовлення деяких продуктів та напоїв важко уявити без штучних добавок. Важко, проте можливо. Адже якщо розібратись, загалом натуральні інгредієнти є, але коштують вони значно дорожче за штучні. Тож постає риторичне запитання: навіщо виробникам платити більше і позбавляти себе додаткових прибутків?! Проте звичайні українці притримуються кардинально іншої точки зору. Так, 90% споживачів вважають неприпустимим перехід від натуральних до хімічних інгредієнтів заради здешевлення продукції. Про це свідчать дослідження, проведені центром «Социс».  

«Активність наших громадян винагороджується житловою площею», — сказав міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадій Темник під час відкриття Другого виставкового форуму «Доступне житло», який розпочав свою роботу вчора у столичному Українському домі. Цей захід присвячений 22-й річниці Незалежності України.
Цей виставковий форум — своєрідний звіт про здобутки і перспективи державних житлових програм. Його мета — надати всім бажаючим інформацію про доступне житло, про отримання кредитів, зокрема молодіжних, та консультації фахівців профільних структур. Оскільки не кожна пара, яка бажає здобути власне житло, знає про державні програми, за якими може придбати доступне житло. 

Саме на Спаса увага українців прикута до меду: пасічники викачали основний його «врожай», активно повезли на продаж, а ми закуповуємо і заготовляємо солодкий продукт на зиму. А на свята несемо освятити у церкву. Як же вибрати найкорисніший та найсмачніший мед?  

Інтерв’ю голови асоціації рибалок Олександра Чистякова «Звичайні люди й гадки не мають, скільки разів рибу розморожували і переморожували», надруковане в №135 «Урядового кур’єра», в якому йшлося про реалії українського ринку риби, викликало неабиякий резонанс. Навколо цієї актуальної теми розгорілася активна дискусія. Не залишились осторонь Держспоживінспекція та Держрибагентство України. Захисники прав споживачів наголошують, що постійно здійснюють перевірки суб’єктів господарювання. А на думку в. о. голови Держрибагентства Олега Овчарука, голова асоціації рибалок дещо перебільшує. В деяких твердженнях він не погоджується з Олександром Чистяковим. Тож «Урядовий кур’єр» вислухав усі думки.  

Це тоді, якщо одразу після появи на світ — зрада мами, яка підписує відмову від немовляти. «Коли дитина в перший рік життя відчуває свою маму, її тепло, запах, обійми, це дає змогу сформуватися довірі до світу. Тому покинуті діти відрізняються від інших тим, що не можуть нікого полюбити. Навіть тоді, коли самі стають батьками, — ділиться спостереженнями директор Луганського обласного центру матері і дитини Ірина Лазарева. — Тож наша головна мета — навчити бути мамами».

Шкільні базари вже активно працюють, проте покупців на них поки що небагато. А ті, хто вже готовий отоваритися, скаржаться на високі ціни й низьку якість товарів. Проте, як показало невеличке дослідження «Урядового кур’єра», ціни на шкільний крам залежать не стільки від якості товару, скільки від «крутизни» й розташування торгової точки. Подекуди різниця у вартості форми від одного й того самого виробника може сягати 400 гривень.  

З 1 липня українкам до страхового стажу зараховують відпустку по вагітності та пологах (декрет). Ця норма викликала доволі неоднозначну реакцію. Щоб розібратися в нововведенні, а також у тому, хто від нього отримає зиск, ми звернулися до директора Департаменту пенсійного забезпечення та соціального захисту інвалідів Міністерства соціальної політики Миколи ШАМБІРА.  

Житлово-комунальне господарство багато хто називає «чорною дірою». Хоч скільки грошей у нього вкинь — усе мало.  То чи варто в такому разі підвищувати тарифи на послуги? Та комунальники мають на це відповідь. Оскільки востаннє тарифи зміню- валися в 2007—2009 роках, а ціна на енергоносії, які в структурі тарифу становлять левову частку,  неодноразово зростала вартість послуг ЖКГ, далеко відстала від їх фактичної собівартості.  

Два роки виправних робіт або арешт на півроку загрожують тим роботодавцям, які порушують трудові права вагітних жінок або молодих матерів. Про це повідомила заступник директора департаменту контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість Державної інспекції України з питань праці Олена Коновалова.
«Роботодавцям, які порушують трудові права вагітних жінок, загрожує штраф до 100 неоподатковуваних мінімумів або арешт на півроку. Крім того, за рішенням суду їм може бути винесене покарання у вигляді виправних робіт строком до двох років. Однак цих покарань вони можуть уникнути, якщо виправлять порушення», — передала слова Олени Коновалової прес-служба Міністерства соціальної політики. 

У сучасному світі однією з найпоширеніших проблем у сфері здоров’я людини є захворювання опорно-рухового апарату. За даними ВООЗ, це не випадково. Адже із самого дитинства наш хребет потерпає від великих навантажень. Чого лише варті важкі шкільні рюкзаки, за якими й дитини не видно, що їх першокласники ледве тягають на своїх маленьких спинах. Вважають також, що за останні десятиліття хребет людини дедалі частіше зазнає травм. Аварії на автошляхах або падіння з висоти додають свою лепту. Ураження хребта часто спричиняють інвалідність. Людина стає прикутою до ліжка або інвалідного візка, чи колісного крісла. Тож вони мають бути якісними і зручними у кориcтуванні, а ще — доступними.