Реформування пенсійної системи в Україні відбувалося в непростих економічних умовах, адже ми втратили багато часу, зволікаючи з прийняттям Закону «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи». Врешті-решт закон було схвалено і він набув чинності 1 жовтня 2011 року. Що це дало для пенсійної системи? Чи потрібно було ламати напрацьоване роками? Про це та інше — у розмові кореспондента «УК» з директором департаменту пенсійного забезпечення Мінсоцполітики Миколою ШАМБІРОМ. 

У Євгенії з Харківщини четверо дітей. Умови, в яких живе її родина, м’яко кажучи, далекі від ідеалу: стара хата в селі, де немає ні світла, ні газу, ні навіть цілих вікон. Адже в родині бракує коштів. Коли народила четверту дівчинку, довелося перебратися жити до сестри. Але там двоє власних дітей, тож усім разом затісно. І ось нещодавно трьох старших дітей забрали до інтернату.

Молода мама   не раділа такому рішенню, як і її мама, бабуся малюків. Літня жінка каже, що, можливо, її онуки й не щодня їли хліб із маслом та додавали цукор до чаю, та головне — вони були поруч із мамою, яка їх дуже любить. Нічого поганого дітям вона не робила: не била, не сварила. Євгенія не п’яниця і не наркоманка. Єдиний «великий гріх» цієї жінки —  матеріальна скрута. Але в родині була злагода, допомагали одне одному, як могли. 

«Урядовий кур’єр» опублікував не один десяток матеріалів про якість харчів, які продаються у вітчизняній торговельній мережі. Звісно, всі вони грунтувались на дослідженнях компетентних громадських і державних організацій. Висновки невтішні, — якість більшості продуктів далеко не найкраща, тож альтернативу їм може скласти органічна їжа. Останнім часом в Україні з’явилося чимало магазинів, де продають такі продукти. Тож ми вирішили завітати у ті, що спеціалізуються на органіці, й дослідити, чи справді «чисті» продукти продаються в українських магазинах. А також з’ясувати, як звичайному покупцеві відрізнити органіку від замаскованої під неї продукції. 

Вдень їх найчастіше можна побачити біля смітників. Як правило, з байдужим виглядом порпаються в бачках, сподіваючись палицею (чи й руками) виловити бодай дещицю з якихось речей. А поталанить — щось більш значуще і цінне.

А надвечір і вночі шукають якомога тепліші місця, особливо осінньо-зимової пори: у під’їздах (якщо двері не на кодовому замку), біля теплотрас, а пощастить — то десь на вокзалі.

Вони, офіційно кажучи, — безпритульні. А в побуті яких тільки «імен» не почуєш: бомжі, волоцюги, старці, злодюжки… Але всі — живі люди, які однаково хочуть тепла, затишку, одягу, їжі. У кожного своя біографія, своя дорога до жебрацтва, свої на це причини й обставини. Чи може суспільство дати їм допомогу, запропонувати рятівний круг? 

Колектив ще номінально діючого в Житомирі державного підприємства «Науково-дослідний інститут радіосистем» нещодавно провів попереджувальну акцію голодування. Причина відчайдушного кроку — близько 2,5 млн грн зарплатного боргу. Для установи, де нині зайнято 22 особи, це астрономічна сума, надій на отримання якої щодень усе менше. 

На вулиці падає пухнастий сніг, дедалі частіше в розмовах обговорюється тема наближення Новорічних та Різдвяних свят. «Урядовий кур’єр» розповість читачам про те, як можна екологічно й красиво прикрасити своє житло, щоб і зелені красуні не постраждали, і свято відчувалося.
Саме такий підхід до декорування приміщення нині найактуальніший у Європі. З’ясуємо, чи прикрашатимуть міський транспорт до свят, щоб порадувати городян. Не забудемо і про святковий стіл зі смачними та корисними стравами. Для цього дослідимо ціни на продукти харчування й дамо поради: коли, що і де — на базарі чи в супермаркеті — варто купувати, щоб не переплатити. І, звісно, не забудемо про подарунки. Неочікуваною та пізнавальною для багатьох буде інформація стосовно того, що саме ми хочемо знайти під ялинкою, а також що плануємо дарувати рідним та близьким. Як показало дослідження, бажання та реальність трохи відрізняються. 

Щорічно в Україні реєструється понад 100 тисяч звернень від жінок, які зазнали насильства в сім’ях. Торік воно становило близько 90% з 126 514 таких випадків. Проте, за оцінками експертів, реальна цифра більша як мінімум у 4 рази. Адже не кожна жінка йде до відповідних структур зі своєю бідою. Здавна усталений вислів «Б’є, бо любить» досі деякі жінки сприймають як норму в сімейних стосунках. Інші панічно бояться чоловіків-тиранів чи не знають, кому поскаржитись.

Тож представники державних відомств, задіяних у розв’язанні проблеми насильства щодо жінок, спільно з громадськими організаціями об’єдналися в рамках ініціативи «Свобода від насильства: діємо разом!».  Ці питання вони обговорили у столиці в Українському домі.

Восени цього року (публікація «УК» від 30 жовтня  «Не вступиш до ОСББ – не забереш дружину з пологового будинку») «Урядовий кур’єр» посприяв розгляду колективної скарги жителів Красного Луча на Луганщині на незаконні підстави створення та функціонування в цьому місті об’єднання співвласників багатоквартирних будинків «Житлово-експлуатаційне об’єднання». Спільними зусиллями представників Мінрегіону, управління ЖКГ області та прокуратури було роз’яснено, що такий «монстр» (який об’єднав 44 будинки, не пов’язані ані загальною прибудинковою територією, ані комунікаціями) одноосібно функціонувати не може й не повинен автоматично ретранслювати тарифи міського комунального господарства на розмір грошових внесків членів ОСББ. 

Престижна та добре оплачувана робота — те, до чого прагне будь-яка людина працездатного віку. Але знайти її стає дедалі складніше. І проблеми тут мають як розвинені держави, так  і ті, що розвиваються, зокрема Україна.

З цього приводу фахівці Світового банку провели дослідження, яке виявило, що нині у світі налічується близько 200 мільйонів безробітних. Левову частку серед них становить молодь. 1,6 млрд людей є найманими працівниками, а 1,5 млрд — працюють у сільському господарстві або є самозайнятими. І все ж таки 10 млн людей щороку мігрують до країн Африки у пошуках роботи. Фахівці наголосили: у найближчі 15 років слід створити понад 600 млн робочих місць, щоб зберегти зайнятість населення хоча б на нинішньому рівні. 

З 16 вересня 2012 року в Україні діє Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони реклами, спонсорства та стимулювання продажу тютюнових виробів» № 3778-VI, ухвалений парламентом 22 вересня минулого року. За цей час стали очевидними ті його недоліки, на які вказували експерти ще під час обговорення законопроекту. Зрештою, можна констатувати, що автори цього доволі «сирого» закону заборонили ледь не будь-яку суспільно корисну діяльність виробників тютюну.