«Такої виставки в нас ще не було», — каже заступниця директора Тернопільського обласного художнього музею Ольга Ваврик, адже звикли експонувати здебільшого полотна професійних і знаних митців. Втім, вирішили на тиждень жителям обласного центру показати творчий доробок іконописної школи. Більше того, авторської, натхненник якої — львівський художник, графік, іконописець Андрій Майовець. В експозиції представили 40 ікон 28 авторів, серед них три сакральні роботи пана Андрія.

Віртуальний музей гастрономічної спадщини «Вітрина Закарпаття» підбив підсумки унікального проєкту, втіленого у Хустському районі. Ідеться  про збереження закарпатських автентичних страв. Завдяки інтернету вони стали доступними всьому світу, і відтепер кухарі, де б вони не жили, можуть долучитися до гастрономічних скарбів краю за Карпатами.

Закарпатський музей народної архітектури та побуту в січні відкрив міжнародну виставку «Українські ляльки мандрують світом». Її організували майстрині-лялькарки, які живуть за кордоном і зберігають національні традиції рідної України. На виставці побував кореспондент «Урядового кур’єра».

Нинішня зима надає нам  змогу відчути весь її норов, а працівники Тернопільського художнього музею запросили насолодитися сюжетами цієї пори року на полотнах. Експозицію так і назвали: «Зимова феєрія». І справді кожен репрезентований художній твір — своєрідне дійство, де зимова казка постала у всій красі.

Відійшов у минуле ще один рік нашого протистояння гібридній російській війні. Упродовж новорічних і різдвяних свят, бажаючи одне одному миру, добра й усіляких гараздів, сподівалися, що бодай у ці дні ворог перестане чинити агресію. Адже із прадавніх християнських часів у традиційній молитві на Святвечір ідеться: «Якщо між членами сім’ї або сусідами були якісь непорозуміння чи сварки, їх слід залагоджувати взаємними вибаченнями, запорукою на подальший мир і злагоду».

Вершиною творчості Михайла Коцюбинського, найбільшим його досягненням вважається повість «Тіні забутих предків». Про неї тодішні газети писали: «Захоплення викликала вона в сучасників митця». А перед тим не менше захоплення викликала його повість «Дорогою ціною» — майже епічна поема про жертовність любові, вічного прагнення українців до свободи і високою, до трагічності, ціною таких прагнень. 

На голосуванні під час 16-го засідання Міждержавного комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО кримськотатарський елемент Орьнек за поданням України внесено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства. 

У Тернопільському обласному художньому музеї відкрили виставку полотен заслуженого художника України Степана Нечая. Нинішнього листопада йому виповнилося б 80 років, але вже 18 осеней його немає серед нас. Зате є вагомий творчий доробок, світла пам’ять про нього. «Погляд крізь роки» — саме так назвали виставковий проєкт, який можуть оглянути і тернополяни, і гості обласного центру. 

Виставка із символічною назвою «Два крила» працює у відділі мистецтв Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І.П. Котляревського. Ініціювала її за підтримки департаменту культури і туризму Полтавської облдержадміністрації комунальна установа «Обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи» Полтавської обласної ради.

Знакові культурно-мистецькі фігури — Давид Бурлюк, Олександр Олесь, Пантелеймон Куліш, Микола Хвильовий, Іван Багряний — уродженці Сумщини, об’єднані багатьма чинниками, а віднедавна і масштабним книжковим проєктом «Велика спадщина. Сумщина».