В аеропорту столиці Італії 22 липня Папу Римського проводжали у перший закордонний візит. Із цього дня до наступного понеділка єпископ Рима Франциск перебуватиме у Бразилії на XXVII Всесвітніх днях католицької молоді. На відкритті днів, що відбулося у вівторок увечері на пляжі набережної Копакабани в Ріо-де-Жанейро, зібралося понад 400 тисяч людей. Відвідування главою Ватикану будь-якої країни завжди збирає безліч вірян, однак у Бразилії зібрались ще й супротивники візиту Папи.
Бразилія — найбільша в світі католицька країна, тому не дивно, що свій перший візит Папа вирішив здійснити саме сюди. Перший в історії Ватикану понтифік родом із Латинської Америки має можливість здійснити вкрай потрібні нині для церкви реформи.

На присвяченій 1025-річчю Хрещення Київської Русі виставці «Іконопис. Традиція. Школа. Сучасність», яка експонується в столиці у Музеї книги і друкарства України до 19 серпня, презентується сакральна творчість переважно учнів дійсного члена Академії мистецтв України професора Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Миколи Стороженка — і студентів, і випускників Майстерні живопису та храмової культури, яку він очолює. «УК» побесідував і з учителем, і з молодими іконописцями, яких він виховав.  

Перше Богослужіння у новобудові відправив Блаженніший митрополит Київський і всієї України Володимир. Голова обласної державної адміністрації Валентин Хоптян на згадку про цю подію подарував лаврі дарохранительницю. На його думку, символічно, що саме у рік відзначення 1025-річчя Хрещення Київської Русі у храмі відбулася перша літургія.
Над новим собором ще й зараз височіє величезний кран. Це означає, що спорудження його триває, проводять певні будівельні роботи. Зокрема, пораються біля купола, який буде одним з найбільших серед православних церков країни. 

Наші предки, закладаючи підвалини сьогодення, прагнули світла. Один із шляхів, що вів до нього, — давній тракт Київ—Золотоноша. Проходив він Переяславом. Зупинімось там. А конкретно в Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав». Біля церковної брами, кованої в Житомирській області. Звідси починається дорога до храму.  

Знадобилися надвисокі сучасні технології, щоб стало буденним віч-на-віч розмовляти з кимось із будь-якого місця планети, за тисячі кілометрів від себе. А ще буденніше щороку пірнаємо у Дніпро, не замислюючись, що таким чином щоразу вітаємося із часами за тисячі років від себе. Бо ця потужна річка — живий свідок усього, що причетне до неї відтоді, як вона з’явилася на Землі, і безперервно несе цю безмежну інформацію, примножуючи її щодня, в майбутнє.

Хвилі Дніпра відчували на собі й далекі предки нинішніх православних християн з Київської Русі, котрих 1025 років тому хрестив у річці великий князь Володимир. До цієї знаменної ювілейної дати нині наближають і дні, і події, і передсвяткові приготування. 

Дорогі співгромадяни!
Сердечно вітаю Вас зі світлим Воскресінням Христовим — найбільшим духовним святом, яке є символом оновлення і всеперемагаючої віри.
Вся наша історія свідчить,  що успіх зазвичай грунтується на міцному духовному фундаменті.  

Хоч до Великодня ще тиждень, більшість господинь уже починають запасатися продуктами. І не даремно — адже що раніше купиш м’ясо, сало, яйця, огірки й помідори, то в меншу суму вони обійдуться. За спостереженням експертів, різниця в ціні може сягати 15%. Тому завчасний харчовий шопінг виправданий. Скільки коштуватиме великодній кошик у різних регіонах України, з’ясували кореспонденти «Урядового кур’єра». Також ми дізналися, як за православними традиціями потрібно накривати великодній стіл. 

Цей мистецький проект напередодні Великодніх свят розпочав заходи Волинського краєзнавчого музею з відзначення 1025-річчя хрещення Київської Русі.
— Віками творчість народних митців була важливим компонентом духовної культури. Вона уособлювала багатий образний світ, етичні ідеали, гуманізм і демократичність, своєрідність естетичних запитів нашого народу — того, що робить мистецьку спадщину України оригінальною і неповторною, — розповіла завідувач Музею волинської ікони Тетяна Єлисеєва. — Народний іконопис завжди був виразником національної свідомості народу. Саме у народній іконі у межах канонічної іконографії з'явилися паростки сприйняття образу людини з усіма її турботами, сповненої радістю і драматизмом. 

Останніми роками з легкої руки масовиків-витівників від культури в українських містах популяризують російську «масленицю», де основною стравою стали «бліни». Тим часом в українській традиції  обрядовою стравою ще донедавна були вареники з сиром, який протягом м’ясниць господині складали у спеціальну діжечку, присолювали і це була дуже смачна і поживна начинка для випічки й вареників. Науковці ще в ХІХ столітті бачили істотну різницю у проведенні цього свята в росіян і українців. Російські дослідники зазначали, що українська Масниця — ближче до західноєвропейського свята, бо в її основі лежить покарання молоді за те, що не одружилися в м’ясниці, тоді як у росіян свято приурочували до «спалювання» зими і зустрічі весни. Різнилися і розважальні дійства.

Коли ступаєш на територію древньої Мовчанської обителі, мимоволі проймаєшся особливими почуттями. Здається, що самі небеса здіймаються до бездонності, аби влити в душу особливе світло — трепетне, хвилююче, неповторне.
Понад чотири століття височіє монастир на косогорі присеймівських пагорбів. Його кам’яні стіни чули не тільки умиротворені молитви, а й здригалися від грому гармат і вибухів снарядів та бомб,  тривожного подзвону мідних дзвонів і гіркого плачу.
Споруджена на початку ХVІ століття в Путивлі-граді (нині — Сумська область)  кам’яна фортеця стала монастирем, який пам’ятає і опального Лжедмитрія — Грицька Отреп’єва, і бунтарське завзяття Івана Болотникова, і безчинства войовничих атеїстів.