Головний камінь спотикання — непопулярне серед населення, але неминуче з точки зору демографічного розвитку підвищення пенсійного віку. У 2007 році німецький уряд збільшив пенсійний вік для жінок та чоловіків із 65 до 67 років. Аби люди поступово звикали до нових умов, втілення реформи було розтягнуто на 17 років. Проте в суспільстві не припиняють обговорювати доцільність такого нововведення. Особливої актуальності ця дискусія знову набуває напередодні парламентських виборів у ФРН, які відбудуться у вересні.
Закон «Про адаптацію пенсійного віку до демографічного розвитку» в Німеччині почали реалізовувати лише через п’ять років після його ухвалення. 

«Члени африканського племені Банту, які живуть у Габоні, отримують більшу пенсію, ніж болгари! Невже вони розумніші і працьовитіші, ніж болгарські громадяни?» — з таким емоційним запитанням звернувся нещодавно до представників влади лідер болгарської політичної партії «Атака» Волен Сидеров. За його словами, пенсія представників Банту становить 194 євро, в Болгарії ж після підвищення з 1 січня 2013 роки вона ледь сягає 75 євро.
Розмір середнього пенсійного забезпечення болгар, за даними Національного інституту статистики, в 2011 році не перевищував 270 левів (приблизно 135 євро). 

Для України, як і для більшості країн Європи, нині основною демографічною тенденцією є старіння населення. Тому змінюється співвідношення між кількістю працюючих та пенсіонерів. Тож виходом із ситуації в багатьох країнах стало підвищення пенсійного віку, до того ж істотне.
У нашій країні число працюючих майже зрівнялося з числом тих, хто перебуває на заслуженому відпочинку, отже, перші мають забезпечити своїми внесками другим пенсійне утримання. У таких умовах забезпечити повну і своєчасну виплату пенсій без пенсійної реформи, яка стартувала в жовтні 2011 року, було б непросто. До речі, в деяких країнах Європи пенсійний вік підняли аж до 70 років! На цьому тлі положення нашої пенсійної реформи, за якими жінкам поступово підвищують пенсійний вік до 60 років, має вигляд відносно м’якого. 

Широка міжнародна дискусія про пенсійну реформу стартувала в 1994 році після публікації доповіді Світового банку "Запобігання всесвітній кризі старіння", в якій зазначалося, що з урахуванням сформованої тенденції збільшення тривалості життя пенсіонерів більшість країн зіткнуться з дефіцитом пенсійної системи, побудованої виключно на принципах перерозподілу коштів між поколіннями (солідарний принцип, або Pay-As-You-Go). Протягом кількох років представники Світового банку, Міжнародної організації праці, Міжнародної організації соціального забезпечення сперечалися про співвідношення накопичувальних і перерозподільних елементів у системі пенсійного забезпечення. Досягнутий на нинішній момент політичний консенсус передбачає, що універсального рецепту не існує і кожна країна повинна вибрати власну модель, яка відповідає національній специфіці та рівню економічного розвитку.

З прийняттям Закону «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» розпочався новий етап національної пенсійної реформи. Цей закон передбачає проведення необхідних і довгострокових реформувань, які спрямовані на зменшення нерівності в розмірах пенсій, повинні стимулювати людей до економічної активності та продовження трудового періоду життя. Мета заходів — не скорочення обсягу пенсійних видатків (у номінальному виразі вони неминуче зростатимуть). Завдання полягає у перерозподілі обмежених фінансових ресурсів від «молодих» пенсіонерів зі значним потенціалом працездатності на користь старших поколінь людей, які загалом жили і працювали у значно гірших та важчих умовах.  

Щороку органи Пенсійного фонду призначають і перераховують пенсії співвітчизникам. Чинне законодавство дозволяє людям, які перебувають на пенсії і працюють, раз на два роки перераховувати виплати. Причому на вибір: за стажем, стажем і заробітком чи за зарплатою. Крім цього,   Держбюджетом-2013 у січні й грудні затверджений новий прожитковий мінімум, що дає право двічі на перерахунок пенсійних виплат.

Директор департаменту пенсійного забезпечення Мінсоцполітики Микола ШАМБІР розповідає кореспондентові «УК» про те, як призначаються та перераховуються  пенсії в Україні згідно з чинним законодавством. 

Реформування пенсійної системи в Україні відбувалося в непростих економічних умовах, адже ми втратили багато часу, зволікаючи з прийняттям Закону «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи». Врешті-решт закон було схвалено і він набув чинності 1 жовтня 2011 року. Що це дало для пенсійної системи? Чи потрібно було ламати напрацьоване роками? Про це та інше — у розмові кореспондента «УК» з директором департаменту пенсійного забезпечення Мінсоцполітики Миколою ШАМБІРОМ. 

Постановою Кабінету Міністрів № 908 збільшено розміри підвищень до пенсій ветеранам війни, яким виповнилося 100 і більше років, утричі. Про це повідомила прес-служба Мінсоцполітики. Відповідно до документа, ветеранам війни, людям, які мають особливі заслуги перед батьківщиною, та особам, на яких поширюється дія законів  «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертв нацистських переслідувань», і яким виповнилося 100 і більше років, виплата підвищень (надбавок) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання або державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, здійснюється в потрійному розмірі.  

Українці стають дедалі мобільнішою нацією. Вони живуть у десятках країн світу, працюють на будовах і у вишах, сільському господарстві та сфері послуг. Однак коли настає час іти на заслужений відпочинок, виникає безліч запитань. Хто призначатиме пенсію і за яким законом? Чи не втратить уже призначеної пенсії людина, котра виїжджає на постійне місце проживання за кордон?
Про укладені Україною міжнародні договори у сфері пенсійного забезпечення, тонкощі призначення пенсій та можливості їх переведення за межі країни розповідає начальник управління міжнародного співробітництва Пенсійного фонду України Марія ПЛАКСІЙ. 

Хоч би скільки писали про пенсії, це питання завжди цікаве людям. Адже кожен з нас свого часу оформлятиме власну пенсію, зароблену нелегкою працею. І кожному хочеться, аби виплата була гідною. Хоч більшість проблему з наповненням гаманця розв’язує просто: і пенсію отримують, й трудяться на своїх робочих місцях чи знаходять іншу посаду.

Як усе-таки виплачуються трудові пенсії й спеціальні, якщо людина продовжує працювати? Із цим запитанням кореспондент «УК» звернулася до директора департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду Владислава МАШКІНА.