У законодавстві України останнім часом відбулися певні зміни та нововведення, які прямо або опосередковано впливають і на пенсійне забезпечення людей. Серед таких зменшення єдиного соціального внеску, покращення соцстандартів, підвищення зарплат держслужбовцям, скасування пільг окремим категоріям громадян. Проте не всім нашим читачам та не завжди зрозумілі всі нюанси сучасної законотворчості й чи впливатимуть вони саме на їхні пенсії. А звідси чимало запитань, з якими люди звертаються до редакції.

Отже, ми вирішили зібрати ті, які ставлять найчастіше, і найважливіші з них та звернулися по роз’яснення до заступника голови правління Пенсійного фонду України Владислава МАШКІНА. 

Виходом із замкненого кола проблем солідарної пенсійної системи у світі вважають запровадження багаторівневих пенсійних систем із обов’язковим накопичувальним рівнем. У їхніх межах гарантована, але обмежена державна пенсія із солідарного рівня доповнюється власними пенсійними накопиченнями громадян, здійсненими на добровільних та обов’язкових засадах (за вітчизняним законодавством, відповідно у недержавних пенсійних фондах — НПФ та Накопичувальному фонді — НФ). Але зареєстровані у Верховній Раді України законопроекти щодо реформування пенсійної системи та запровадження її загальнообов’язкової накопичувальної складової здебільшого зберігають старий формат. Він давно викликає критику з огляду на закладені в ньому передумови для неефективності та корупційної складової. Про це йшлося у статті, надрукованій «УК» 19 листопада 2013 року «Не треба з Накопичувального фонду робити повноцінного інвестора». 

Нині є аж 24 закони, за якими пенсіонерам нараховують виплати. А це складно не лише для фахівців, а й створює багато проблем і спричиняє чимало запитань у пересічних українців. Отже, практично всі фахівці згодні, що настав час змін у законодавстві. Тому нині маємо у Верховній Раді аж чотири законопроекти. Найбільш обговорюваний — щодо запровадження накопичувальної системи та єдиних принципів нарахування пенсій, розроблений та підготовлений Пенсійним фондом разом з Мінсоцполітики та закордонними фахівцями. Місяць тому його вже намагалися винести на голосування у Верховній Раді, проте відправили на доопрацювання.

Аби дізнатися, що відбувається з пенсійною справою, чи вчасно та в повному обсязі їй нараховують гроші та належні доплати, проводиться індексація чи вирішити якесь інше питання щодо пенсії, до останнього часу літній людині доводилося особисто відвідувати місцеве відділення Пенсійного фонду. І добре, якщо воно розташоване недалеко від дому. Та дістатися до установи — то лише півділа. А щоб потрапити на прийом потрібного фахівця, треба ще й вистояти чималу чергу. Звісно, людей похилого віку все це дуже виснажує, та до останнього часу в них просто не було іншого виходу.

Розгляд пакета законопроектів про проведення кардинальних змін у пенсійному забезпеченні щодо запровадження накопичувальної системи й скасування привілейованих спецпенсій, який був запланований ще на 21 травня, у Верховній Раді не відбувся і його перенесли. 

Нагадаємо, що з 1 квітня цього року науковцям-пенсіонерам, які оформили пенсію до 1 жовтня 2011-го, почали нараховувати виплати в розмірі звичайних трудових. А якщо вони продовжують працювати, то й ці виплати отримують не повністю, а лише 85%. Тому, наприклад, викладачам вишів стало невигідно залишатися на роботі, й вони почали масово звільнятися, причому прямо посеред навчального року.

Отже, щоб не допустити відтоку кваліфікованих кадрів із галузі, за ухвалення  законопроекту №2528 про внесення змін до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» (щодо збереження науково-педагогічного кадрового потенціалу країни) в цілому проголосували 308 народних обранців. Проте до 31 грудня 2015 року пенсіонерам-науковцям виплачуватимуть тільки 85% пенсії.

Недавні зміни до законодавства торкнулися багатьох українських працюючих пенсіонерів. І тим, хто отримує спецпенсії, однозначно доведеться обирати — залишитися на роботі чи остаточно піти на заслужений відпочинок. Стосується це й деяких журналістів-пенсіонерів, які досі продовжували працювати. Їм також доведеться зробити вибір. За прогнозами фахівців, більшість напевно піде на пенсію. 

 2 березня Верховна Рада ухвалила Закон №2212 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення». У читачів «УК» виникло чимало запитань щодо нюансів цього закону. «Урядовий кур’єр» виокремив вісім найактуальніших з них і попросив роз’яснення у заступника директора департаменту пенсійного забезпечення Мінсоцполітики Тетяни МАТЮХ.

Щороку органи Пенсійного фонду призначають і перераховують пенсії співвітчизникам. У цьому процесі багато питань виникає щодо нерівномірності розмірів пенсії і диспропорції залежно від року виходу на заслужений відпочинок. Нині є кілька напрямів вдосконалення вітчизняної системи пенсійного забезпечення.
«Запровадження другого рівня накопичувальної пенсійної системи може відбутися за умови перегляду деяких нормативно-правових актів», — заявила міністр соціальної політики Наталія Королевська під час виступу на засіданні «круглого столу» «Вдосконалення системи пенсійного забезпечення. Основні засади».

Шановна редакціє!

Нещодавно у ЗМІ прочитав новину від директора департаменту пенсійного забезпечення Мінсоцполітики Миколи Шамбіра про те, що з початку 2014 року почнуть діяти нові порядок та умови нарахування пенсій державним службовцям. Та інформація була зовсім маленька, без пояснень та подробиць.

А отже, хотілося б на сторінках «Урядового кур’єра» прочитати докладніше роз’яснення з цього приводу. Наприклад, хочу зрозуміти, чи суттєво змінилася процедура обчислення пенсій держслужбовцям?

Заздалегідь вдячний.
В. ЗАХАРЧУК,
м. Київ