Невдовзі після того, як майбутні абітурієнти почали відсилати документи для реєстрації на ЗНО, що стартувала 4 січня, в післясвятковій інформаційній тиші як грім серед ясного неба пролунала заява першого віце-спікера Верховної Ради Ігоря Калєтніка: мовляв, не потрібне нам це незалежне оцінювання, бо погіршило воно якість освіти, тож треба повертатися до старої системи вступних іспитів.  

Зовнішнє незалежне оцінювання розпочнеться лише в червні, проте зареєструватися на нього потрібно вже протягом найближчих двох місяців.   Документи до відповідного регіонального центру оцінювання якості освіти  слід надіслати не пізніше, ніж 5 березня. 
Як наголошується на сайті Українського центру оцінювання якості освіти, підтвердженням того, що вас зареєстровано на участь у тестуванні, є сертифікат учасника ЗНО. Якщо з моменту відправлення документів минуло три тижні, проте сертифікат або повідомлення про відмову в реєстрації так і не надійшли, слід звернутися до відповідного регіонального центру. 

Одним з чинників, який стримує формування майбутньої наукової еліти в Україні, є те, що в нашій державі освіта, наука та технології існують у різних площинах. Тому, наполягають в Українському науковому клубі,   ключовим моментом реформування має стати нова концепція розвитку та новий термін — «наукова сфера», котра включає в себе ці три складові. Що передбачає, зокрема, й функціонування дослідницьких університетів. Про це, так само як і про зміст нинішніх дискусій щодо реформування української освіти й науки, ми розмовляємо з науковцем Наталією ШУЛЬГОЮ.  

Нещодавно Дніпропетровський державний аграрний університет (колишній Дніпропетровський сільськогосподарський інститут — ДСГІ) відзначив 90-річчя. Сьогодні вишу є чим пишатися. Він відомий і в Україні, і за кордоном своїми науковими школами і оригінальними дослідженнями. Серед випускників університету багато знаних науковців, громадських діячів, Героїв України, керівників потужних агропідприємств. Ректор ДДАУ Анатолій Кобець, з яким розмовляємо, теж навчався у ньому.  

У рейтингу столичної шкільної освіти Український гуманітарний ліцей Київського університету імені Тараса Шевченка посідає перші місця.
— Не люблю змагальності в освіті, — заявила його директор Галина Сазоненко. — Ми не бали набираємо, а вчимо дітей досягати мети.
Так, змагальності для звіту вона не терпить. Водночас у відповідальності й творенні справжньої справи завжди була першою. Лідерові тісно в шаблонних рамках, тому постійно генерує ідеї, які об’єднують біля неї не однодумців, наголошує, а різнодумців, що прагнуть однієї мети. 

Діти — не тільки майбутнє України. Вони — сьогодення нашої держави. Саме тому діяльність із захисту дітей та їхніх прав визначено загальнодержавним пріоритетом. Зокрема ці питання нещодавно розглядали на Всеукраїнській нараді з питань захисту прав дитини під головуванням Президента України. Відкриваючи засідання, Віктор Янукович наголосив: йдеться про захист дитини та дотримання її прав, які тісно пов’язані з національною безпекою і майбутнім нашої держави.  

Коли у Драбівецькій школі Золотоніського району на Черкащині ще тільки починали оздоровчу практику (а було це 12 років  тому), 80% дітей хворіли досить часто. Батьки просто не знали, що вдіяти. Причини шукали у всьому: винуватили і школу, і погоду, і самих дітей. Край такій ситуації поклали разом: вистраждане й рішуче «Годі хворобам!» прозвучало від самих батьків, школярів та педагогів. 

Наступного року організатори зовнішнього незалежного тестування не планують особливо оновлювати систему ЗНО. За словами директора Українського центру оцінювання якості освіти Ірини Зайцевої, зміни стосуватимуться лише змістової частини тестів, зокрема скорочено кількість завдань із історії України, всесвітньої історії та фізики. Крім того, якщо цього року при складанні ЗНО мовами нацменшин абітурієнтові видавали два зошити — українською та, приміром, польською чи румунською мовою, то наступного року учасник тестування отримає лише один зошит — тією мовою нацменшин, яку він обрав.  

Тираж  книжок науковця Ольги Ярошенко перевищив два  мільйони примірників. Вона пише підручники і посібники з хімії, за якими навчалися, навчаються і  навчатимуться мільйони школярів, студентів, педагогів. Аудиторія  розширюватиметься, оскільки до друку готуються нові роботи. Її знають і поважають не лише колеги-хіміки. Немає такої школи, де б не  мріяли, аби відкритий урок провела Ярошенко-методист. Тож одна людина поєднала два таланти: акумулювати та  збагачувати знання з хімії і вміння дохідливо передавати їх іншим.  

Образ видатного давньогрецького математика, фізика, астронома, механіка, інженера Архімеда, якому цього року виповнюється 2300 років, у кількох поколінь наших співвітчизників асоціюється з кумедним анімаційним героєм, котрий вискакує з ванни з криком «Еврика!» (Знайшов!). У цьому є певна частка істини: зі свідчень, залишених сучасниками вченого мужа, будучи зачарованим наукою, він забував про все, що відбувається навколо нього. Але при цьому, за словами грецького письменника Плутарха, Архімед мав високу душу й глибокий розум, створив машини, «котрі доставили йому славу знання, не тільки доступного людині, але майже божественного… У всій геометрії не можна знайти більш складних і глибокодумних задач, котрі були б розв’язані так просто і ясно, як ті, якими займався Архімед».