Але й досі він не прижився в українському освітньому просторі. Згадую себе на першому курсі. Незрозумілим було все, а головне — лякало навчання в абсолютно нових умовах і самостійно. Проте з часом зрозуміла, що все не так погано, а вчитися навіть приємно.

Тому я попросила дати коментар щодо цієї теми ректора Національного транспортного університету Миколу Дмитриченка. Ось що він сказав: «Болонський процес — це низка заходів, що покликані реформувати вищу освіту країн Європи, включно з українською. Це робиться для підвищення спроможності випускників вишів працевлаштуватися, для поліпшення мобільності громадян на європейському ринку праці, підняття конкурентоспроможності європейської вищої школи. Болонський процес триває і досі: підштовхує виші до поліпшення освітянських послуг».

Тут захоплює дух і розбігаються очі. Бракує лише оплесків усього світу. Адже демонструють свої досягнення вчені й робітники, завдяки яким 22 квітня цього року американці запустили ракету-носій «Антарес».

— Перший її ступінь зроблений у КБ «Південне», — розповідає працівник державного підприємства «Київприлад» Леонід Перегончук. — А ми розробили і виготовили прилади для його випробувань.

Фахівець демонструє надскладну апаратуру. Принагідно пояснює, що, крім усього, підприємство щороку виготовляє комплекси управління бортовими системами космічних кораблів «Союз» і «Прогрес». Слухаєш, дивишся, переймаєшся гордістю. Адже втілення наукових розробок у практику — найкраще свідчення спроможності держави розвиватися.

Неймовірно, але факт: одна з найбільших бібліотек світу вже багато років позбавлена можливості провадити закупівлю вітчизняної і закордонної літератури до своїх фондів, оновлювати парк електронної техніки, необхідної для формування мережевих інформаційних ресурсів, а з 2012 року виклеслена урядовою постановою з довжелезного переліку установ, які мають право здійснювати міжнародний книгообмін на пільгових (безмитних) умовах. Хоч-не-хоч, а напрошується порівняння із забороною Тарасові Шевченкові писати і малювати. Його відправили на заслання у глушину. Бібліотеку теж спрямовують на задвірки прогресу.
Як діяти в такій ситуації? Про актуальні проблеми не лише бібліотечної справи розмовляємо з генеральним директором Національної бібліотеки імені  В. І. Вернадського Володимиром ПОПИКОМ. 

Модель е-learning (електронна освіта), зокрема й у середній освіті, почала поширюватися з розвитком комп’ютерних технологій. Зрештою, у світі вже виросло інтернет-покоління школярів, для яких знайти потрібну інформацію за допомогою комп’ютера чи мобільного телефона звична справа.  

Одинадцятикласник Ярослав Швець із Кам’янки, що на Черкащині, удосконалив конструкцію котла, який працює на дровах і промислових відходах (тирсі, соняшниковому лушпинні, соломі). Агрегат дуже вигідний для опалювання виробничих цехів, однак його можуть використовувати й у малих приміщеннях. Хлопець запатентував форсунку, що регулює подавання повітря в камери згорання котла і дає змогу економити до 40% палива порівняно з аналогами. Винахід уже запущений у виробництво.  

Історія з розробкою нової редакції закону про вищу освіту триває вже шостий рік. Власне, дискусія навколо цієї проблеми почалася чи не з моменту прийняття в 2002 році чинної редакції закону, адже, на думку деяких експертів, уже на момент ухвалення цього документа багато його норм були застарілими. В парламенті попереднього скликання зареєстровано понад півдесятка законопроектів, жоден із яких так і не ухвалили. Можна довго перелічувати причини затяжної епопеї розробки одного з найважливіших для розвитку держави законів. Утім, головними, на нашу думку, є все-таки дві: політизованість процесу та брак єдиної концепції щодо того, як і навіщо потрібно змінювати освітнє законодавство.

Нещодавно в Сімферополі зібралися учасники спільного проекту «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні». Вони  протягом 5 років пробивали дорогу інклюзії в нашій системі освіти. Для реалізації проекту було обрано два пілотних регіони і дві школи: сімферопольська школа-ліцей ім. Макаренка № 3 та львівська № 95. Саме тут напрацьовували програми, набували практичного досвіду прийняття рішень щодо особливих дітей, руйнували десятилітні суспільні стереотипи.
«Батьки особливих дітей, громадські організації, вчителі, державні чиновники до цього проекту існували в паралельних світах. Зараз же ми почали чути і розуміти одне одного», — констатувала Галина Клименко, координатор проекту в Кримському регіоні. Але найбільшим досягненням стало те, що поріг 55 кримських шкіл торік 1 вересня переступили 125 дітей з різними нозологіями, також свої двері для них відчинили 13 дитсадків. Ще 2011 року про таке можна було лише мріяти: до загальноосвітніх шкіл змогли «пробитися» лише 9 дітей. 

Донедавна на Волині про розвиток дошкільної освіти не йшлося. Дитсадочки закривалися і перепрофільовувалися, а професія вихователя набула статусу мало не каторжної. Ще б пак: за вельми скромну оплату вони подекуди змушені були доглядати понад тридцятеро діток! Та нині ситуація почала змінюватися на краще. Знову відкриваються нові садки, розвивається й мережа альтернативних закладів дошкільної освіти. У Луцьку нині діє кілька таких.

Учні, батьки, вчителі — кожен із них по-своєму уявляє ідеальну шкільну форму. Комусь важливо, щоб вона була гарною, іншим — зручною і виготовленою з якісних натуральних тканин. Проте знайти форму, яка б задовольняла всі вимоги, — не просто. В пошуках ідеалу «Урядовий кур’єр» вирушив на другий Всеукраїнський конкурс «Стиль сучасної школи», де в номінаціях «Шкільний стиль» та «Святковий настрій» були представлені найкращі зразки шкільного й повсякденного одягу.

Ви можете бути хорошим учителем, вправним лікарем чи кваліфікованим спеціалістом в іншій галузі, та без  знань управлінського менеджменту, навичок психології, комунікації, соціології, етики, уміння долати конфлікти і правильно формувати команду однодумців вам не стати справжнім лідером, тобто керівником, який уміє повести за собою.
Як влучно підмітив один із найвпливовіших теоретиків менеджменту минулого століття Пітер Друкер, ефективне лідерство полягає не лише в тому, щоб виголошувати промови чи подобатися комусь, — воно вимірюється результатами.