У  країнах, де дбають про свою незалежність, обов’язково постає питання створення новітніх технологій, підвищення енергоефективності, що, безперечно, є найсуттєвішими складовими національної безпеки. Це добре розуміють і державні діячі, й політики, і науковці. Тож одним із пріоритетних своїх завдань такі провідні наукові установи України, як Інститут електродинаміки НАН України, Київський та Харківський національні технічні університети «КПІ» та «ХПІ», визначили поліпшення якості електричної енергії та підвищення точності її обліку, що є безсумнівним козирем у гарантуванні енергетичної безпеки України.

Для більшості іногородніх студентів гуртожиток — це другий  дім. Але чи завжди умови проживання в цьому домі відповідають потребам молоді? Адже, ніде правди діти, й досі не у всіх навчальних закладах належно дбають про те, як студенти відпочинуть, підготуються до наступних занять, про побут мешканців гуртожитків. Створити умови не тільки для якісного навчання молоді, а й комфортного проживання — таке завдання поставили перед собою в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини  

Попри значну кількість вищих навчальних закладів у країні, українські компанії мають неабиякі проблеми з добором кваліфікованого персоналу. Тому намагаються шукати «своїх» майбутніх працівників уже на студентській лаві, пропонуючи їм проходити практику на своїх виробництвах. Особливо потерпають від невідповідності навчальних програм запитам сьогоднішнього ринкового життя унікальні виробництва, які не мають аналогів у країні. Серед них — «Індар», фармацевтичне підприємство, яке належить державі та виробляє лікарські засоби. Цей складний, сучасний, високотехнологічний комплекс, спроектований відповідно до європейських вимог. І єдине в Україні та одне із небагатьох у світі підприємство з повним циклом виробництва препаратів інсулінів — від субстанції до готових лікарських форм. 

Ця гімназія — найстаріший загальноосвітній навчальний заклад у Рівному. Але водночас і наймолодший, бо, насамперед завдяки зусиллям ентузіаста і першого директор Івана Вєтрова, вона відродилася, наче Фенікс із попелу, 1994-го як заклад нового покоління, котрий водночас ревно плекає традиції своєї сивочолої попередниці.

— Нинішній навчальний рік позначений для нас двома непересічними датами — 90-річчям колишньої та 20-річчям відродженої гімназії, яке ступить на наш родинний поріг 2014-го, — каже директор Рівненської української гімназії кандидат педагогічних наук Тетяна Кухарчук.

 Коли про те чи інше місце кажуть, що тут живе історія, то це неодмінно про одну з околиць Сум — Веретенівку, а саме про аграрний коледж. Здається, що і його корпуси, які розкинулися в золотому осінньому парку, і зграйки юнаків та дівчат, які вранці поспішають на заняття, невидимою ниттю пов’язані із сивою давниною.
І це не просто уява, а реальність сьогодення. Бо за роки існування навчальний заклад зробив настільки вагомий внесок у підготовку кадрів для сільського господарства не лише області, а й України, що про Сумський коледж цілком справедливо можна говорити як про один з провідних у країні. 

На її стендах представили свою продукцію 70 видавництв. Якої літератури тільки нема! Історична, художня, довідкова… Різними мовами. Захоплення викликають дитячі книжки. Хочеться все одразу побачити, погортати, придбати. Щоправда, останнє бажання здійснити вдається не всім: дорого! Однак вихід є і з цієї ситуації.

Незабутня мить, враження від якої дуже багато людей пам’ятають усе життя: новий підручник у руках напередодні 1 вересня! Його розглядають, гортають, йому радіють. Цього року щасливих зустрічей буде особливо багато у п’ятикласників. Вони розпочнуть навчання за новими підручниками з усіх предметів. Чим це зумовлено, що нового в підручнику зокрема природознавства? Зрештою, хто і як творить фундамент, на якому учні зводитимуть будівлю власних знань? Ці та інші таємниці на прохання «УК» розкриває автор багатьох підручників професор Ольга Ярошенко. 

Як з численних пазлів поступово складається цілісна картинка на задану тему, так і проглядається певна система за різноплановими подіями освітянського життя останніх трьох років. Зрозуміло, в цьому списку  не вистачає ще багатьох фрагментів, без яких реформування галузі  далеко не повне. Та ще жодна країна  не поставила  в цьому процесі крапку. 

Впродовж останніх 18 років Міністерство освіти і науки спільно з Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти проводить щорічний всеукраїнський конкурс «Учитель року». Це єдиний конкурс професійної майстерності вчителів, який проходить на державному рівні.

За період 1995—2012 років  конкурс проводився в таких номінаціях: «Українська мова та література», «Світова література», «Іноземні мови», «Початкові класи», «Історія», «Правознавство», «Математика», «Фізика», «Інформатика», «Біологія», «Географія», «Хімія», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», «Трудове навчання», «Фізична культура». Вперше були такі номінації: «Етика» — 2012 року, «Російська мова» — 2013-го. 

Слова, винесені в підзаголовок,  прозвучали в заключному документі Всесвітньої конференції з виховання і освіти дітей дошкільного віку, яка пройшла під егідою ЮНЕСКО в Москві 2010 року. Що зроблено за останні три роки в Україні, аби  наповнити їх реальними справами?