Пожовклі прописи 1969 року серед старих паперів вигулькнули, ніби листи із далекого минулого. І зашурхотіли заляпаними чорнилом аркушами  ностальгійні спогади про зошити в «сітку» і косу лінійку з тоненькою рожевою промакачкою, які були основою шкільної науки чистописання, про сльози над розкаряченою на піврядка літерою ж і над чудернацьки закрученою цифрою 2, про вреднющі пера, що від натиску роздвоювалися на кінчику і бризкали навсібіч чорнилом, але навчали терпіння і працьовитості, про мозолі на пальцях і чорнильниці-невиливайки. 

Минулого суботнього ранку майбутні вступники вперше відчули тривожне хвилювання. Так, потенційні абітурієнти з Борисполя та району, що на Київщині, з’їхалися до пункту тестування ще за годину до початку пробного іспиту, аби перевірити знання з української мови та літератури, іноземної (англійська, німецька, французька, іспанська), російської, хімії, фізики і всесвітньої історії. Оскільки робота над тестами розпочиналась одночасно з усіх цих шкільних дисциплін, то потренуватися можна було лише з однієї, з інших — забрати тестові завдання та правильні відповіді. Нагадаємо: основна сесія ЗНО відбудеться вже за два місяці. 

Цього року на складання ЗНО в Криму зареєструвалося понад 15 тисяч хлопців та дівчат, тож нині розглядається кілька варіантів, як убезпечити їх від ризиків під час написання тестів на окупованій території. «Найприйнятніше скласти ЗНО в найближчих до Криму областях, наприклад, на пунктах тестування Херсонської області», — повідомила журналістам голова парламентського Комітету з питань науки і освіти Лілія Гриневич. 

Якщо ще недавно на Черкащині проблеми з комп’ютеризацією шкіл та інших навчальних закладів були розв’язані далеко не повністю, то нині, за повідомленням департаменту освіти і науки облдержадміністрації, забезпеченість комп’ютерами значно поліпшилася. Так, у загальноосвітніх навчальних закладах області за рахунок різних джерел фінансування встановлено 11 267 комп’ютерів, зокрема 788 навчальних комп’ютерних комплексів.  

Міносвіти перейде від щоденного контролю навчальних закладів до того, щоб допомагати їм у розвитку якісної освіти. «У центрі нашої уваги — якість. Якість навчання, викладання та наукових досліджень. Завдання міністерства — сприяти досягненню нашими навчальними закладами найвищої якості, а не щодня їх контролювати», — повідомив журналістам міністр освіти і науки Сергій Квіт.

Здійснення кожної справи залежить від віри виконавців в успіх. Люди, які зібрались за круглим столом «Українська освіта: що далі?», ще до початку розмови випромінювали оптимізм. Загальний настрій можна передати двома реченнями: ми знаємо, що і як вдосконалювати; з’явилась реальна можливість плани втілити в життя. Що ж пропонують змінити і вдосконалити фахівці? 

Ганна Сазоненко представляла на зустрічі міжнародний освітянський «Партнер-клуб». Широкому загалу вона більше відома як директор гімназії Національного університету ім. Тараса Шевченка. Ще задовго до круглого столу при зустрічі з нею довелось почути багато, скажемо так, революційних пропозицій в організації освіти. Чи не найбільше вона наголошувала на  автономії навчальних закладів, оскільки забюрократизованість управління зв’язує педагогам руки.

  Порівняно недавно освіта за кордоном була для українських студентів справою передовсім дорогою. Проте вже кілька років як з’явилася реальна можливість здобути її за досить помірні кошти або й безплатно. Тож старшокласники та їхні батьки дедалі частіше поглядають у бік університетів Європи та Америки. Особливо зважаючи на те, що деякі країни, наприклад Польща та Німеччина, охоче приймають нашу молодь, пропонуючи різноманітні грантові програми та знижки на навчання.  «УК» дослідив, коли треба подавати документи до закордонних вишів, які знання вимагають там для вступу та скільки може коштувати закордонна освіта.

Найсучасніше наукове та навчальне обладнання українських виробників та «зірок» світового приладобудування («Phywe», «Furier», «National Instrument», «Celestron»). Ось так обладнана навчально-дослідницька лабораторія (МанЛаб) Малої академії наук України.  

Школярі, які займаються в МАН, та їхні вчителі можуть отримати тут допомогу в наукових і навчальних дослідженнях як у дистанційному, так і в очному режимі. Обладнання в МанЛабі комп’ютеризоване, дає змогу не тільки отримати різноманітні дані, а й ефективно їх обробити, обрахувати, представити у вигляді графіків, таблиць, діаграм. 

Минулого року на видання навчальної літератури для шкіл було виділено  243,2 мільйона гривень. За ці гроші видали 269 назв підручників накладом понад 12 мільйонів примірників, зокрема й 11 назв —  шрифтом Брайля для  незрячих дітей. Про це журналістам повідомив  міністр освіти Дмитро Табачник, підбиваючи підсумки роботи освітньої галузі за 2013 рік. Він також наголосив, що це максимальне фінансування за  роки незалежності України. За  кошти держбюджету купили 438  шкільних автобусів та ще понад 250  — за гроші місцевих  бюджетів. Водночас загальна потреба в такому транспорті  на початок минулого року становила 1613 машин.  

Уже не один рік статистика фіксує, так би мовити, перевиробництво юристів. Готують їх майже у трьохстах навчальних закладах. Більшість з них — непрофільні і відкрили юридичні факультети для підняття власного іміджу. Коли про це йдеться на різних нарадах-семінарах, обов’язково можна почути: «А ви спробуйте знайти хорошого адвоката!» Є й таке уточнення: випускників юридичних факультетів справді багато, але фахівців не вистачає. Професіонали додадуть, що в нас один юрист припадає на сім тисяч осіб, тоді як у розвинених країнах навантаження в десятки разів менше.