11 серпня виші оприлюднили накази про зарахування абітурієнтів за державним замовленням. Студентські дні вчорашніх вступників розпочнуться майже одночасно з новим життям українських вишів: 6 вересня набирає чинності закон про вищу освіту. Його ухвалили у критично складний для держави час. Проте зміни можна й потрібно робити саме тепер, бо нова якість освіти визначатиме, яким завтра буде українське суспільство. 

Хлопець привіз цю нагороду з Астани (Казахстан). Тим, що отримав не «золото», Михайло не переймається — адже попереду ще є рік, можна додати в результаті.

Без перебільшення  час плескати в долоні. «Ура! Підписав!»  — переважно  такою була реакція українців, які вболівають за майбутнє нашої освіти,  на підписання Петром Порошенком відповідного закону.  «Вітаю всіх. Українська вища освіта подолала пострадянські рецидиви й опинилася в іншій реальності. Саме час вищим навчальним закладам скористатися нагодою і нарешті стати автономними», — написав на своїй сторінці у «Фейсбуці» міністр освіти і науки Сергій Квіт. 

Той, хто пройшов навіть не крізь вогонь, а через копітку «кухню» районної газети, ніколи про це не пошкодує. Адже для кожного майбутнього журналіста навички, здобуті власними зусиллями без допомоги Інтернету і будь-яких новітніх гаджетів, — справжній безцінний досвід.
Ось так і шестеро сміливців, першокурсників Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, наважились на місяць залишити звичайний ритм життя і переконатися в правильності вибору майбутньої професії. Впродовж липня вони повністю замінили творчий колектив «Прапора перемоги» в місті Калинівка, що на Вінниччині, — це вже вдруге газета приймає практикантів.

Нарешті суспільство отримало новий закон про вищу освіту. Про нагальність ухвалення такого документа експерти говорили майже десять років. Робоча група під керівництвом ректора НТУУ «КПІ» Михайла Згуровського розробила проект цього закону ще позаторік. Його головні новації — академічна, фінансова та організаційна автономія вишів, зменшення навантаження на викладачів, що дасть їм змогу приділяти більше часу науковим дослідженням, посилення антиплагіатних норм, створення Національного агентства з якості вищої освіти.  

Нині в охороні здоров’я країни взялися провести системні зміни. Йдеться не лише про пріоритетність первинної ланки медичної допомоги, профілактики, запуску, так би мовити, нового управлінського механізму з децентралізацією та наданням ширших повноважень органам лікарського й сестринського самоврядування. Важлива справа й підготовка медичних кадрів і післядипломної освіти, зокрема впровадження резидентури. Розподіл українських випускників-медиків треба проводити на основі польського досвіду, впевнений ректор Тернопільського державного медичного університету ім. Івана Горбачевського, член-кореспондент НАМН України професор Леонід КОВАЛЬЧУК. 

Будь-який навчальний заклад завжди зацікавлений, щоб його випускники були затребуваними на ринку праці, могли гідно конкурувати. Однак у нинішніх реаліях це вдається далеко не завжди і не всім.
Утім, є й винятки: здебільшого там, де про працевлаштування своїх вихованців починають дбати не перед державним екзаменом, а з першого дня навчання.
Як приклад — коледж Сумського національного аграрного університету, де нещодавно стартував один із перших в Україні відповідний освітній проект.
Про новацію та особливості практичного навчання  кореспондентові «УК» розповідає директор коледжу Оксана МУСІЄНКО. 

Непроста ситуація в країні вносить корективи навіть у давно вивірену послідовність освітянського життя. Як пройде ЗНО в східних областях? Чи вдасться добратися до пунктів тестування на материковій Україні кримчанам? Як загалом події, що стрімко змінюються, вплинуть на вступні перегони та майбутнє студентської спільноти?

Ці та багато інших питань непокоять тисячі українських родин. Тим часом саме освітянам вдавалося чи не найефективніше відповідати на останні виклики часу. Підтвердженням тези, що будь-які проблеми не стають на шляху тих, хто готовий їх розв’язувати, стала і наша розмова з ректором Київського національного університету імені Тараса Шевченка академіком Леонідом Губерським, який також кілька років поспіль очолює Спілку ректорів вищих навчальних закладів України. 

Завжди цікаво спілкуватися з професіоналами у своїй галузі, а особливо з тими, хто навчає інших. Вони мають власний погляд на різні  речі, що, як здається спочатку, не впливає на професійну діяльність. Але в підсумку таки виходить, що їхнє світобачення, особлива обдарованість, як нині прийнято казати, харизма, не тільки визначають кінцевий результат, а й приваблюють до їхнього кола багатьох людей, зокрема молодих. У Черкасах одним із таких людей є професор Олег Куклін. Його прізвище вже давно чітко асоціюється з навчальним закладом, якому він віддав 30 років життя й наполегливої роботи. 

Цими днями в наших школах відзначають свято Останнього дзвоника. Зворушує до сліз, коли бачиш, що саме цього року багато хто — й учні з батьками, й учителі — прийшов на урочисті лінійки у вишиванках й зі щирим натхненням підхоплює слова Державного гімну. Водночас дуже непокоїть те, що в «гарячих» східних областях акомпанементом до свята замість традиційного вальсу стає стрілянина. Тож хай запанує мир в усій країні. Тільки в такому разі майбутньому випускників нічого не загрожує.