Скасування обов’язкового вивчення деяких гуманітарних дисциплін у вишах спричинило в суспільстві такий резонанс, що цю проблему днями обговорювали в Будинку уряду представники університетів, наукових установ НАН, громадськості за участю віце-прем’єр-міністра В’ячеслава Кириленка та міністра освіти Сергія Квіта. За результатами дискусії ухваленонизку принципових рішень. 

У соцмережевому ажіотажі, який спричинило скасування обов’язкового вивчення бакалаврами історії України, філософії, іноземної мови та ще кількох дисциплін, — претензії до профільного міністерства, які часом трансформуються в панічні зойки на кшталт «Філософію виганяють з вишів». Насправді скасування відповідного наказу МОН від 2009 року — не забаганка нинішніх очільників відомства. Цього вимагає новий закон про вищу освіту, ухвалений понад півроку тому. Який, нагадаємо, перед внесенням у сесійну залу парламенту пройшов широке громадське обговорення. 

Школу стартапів, переконаний, варто пройти в Національному технічному університеті «Київський політехнічний інститут» політикам і чиновникам, які відповідають за економічний розвиток держави. Закінчивши її (звичайно, за умови, що осилять програму), зрозуміють, чому здібним науковцям і студентам гроші не треба шукати. Відповідь отримають чітку: бізнес спрямовує кошти туди, де буде віддача. А ось столична влада вже сім років приміряється. 

Одна з найважливіших змін у новому бюджеті стосується фінансування шкіл. Про це журналістам на брифінгу «Ціна освіти. Що насправді приховує бюджет-2015» повідомила перший заступник міністра освіти і науки Інна Совсун. Як відомо, дотепер шкільну освіту фінансували з місцевих бюджетів. Якщо на місцях грошей не вистачало, їх виділяли з державного бюджету. 

Недавно alma mater багатьох вітчизняних учителів і науковців — Полтавському національному педуніверситету імені В. Г. Короленка — виповнилося 100 років. Тож насамперед це стало приводом для розмови з ректором вишу академіком Миколою СТЕПАНЕНКОМ. 

Учора почалася реєстрація на цьогорічне зовнішнє незалежне оцінювання, яка триватиме до 20 лютого. Нинішнього року ЗНО вирізнятиметься чотирма складовими, що мають оновити цю систему. Йдеться передовсім про повернення до практики поєднання ЗНО й державної підсумкової атестації з української мови та літератури. «У нас не буде тієї кількості медалістів, які торік становили майже 8% випускників загальноосвітніх шкіл. Поєднання ЗНО й ДПА з української мови та літератури — це лише початок. Ми проситимемо підтримки в МОН, щоб 2016 року цей перелік був розширений», — прокоментував нововведення директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук. 

Експерти порталу «Освітня політика» визначили десять топових подій  української освіти року,  що минає. Зокрема найважливішим фахівці назвали  патріотичне піднесення в школах та  вишах (протестний та волонтерський рух під час Революції гідності, організація допомоги армії тощо). На другому місці — прихід нової команди у профільне міністерство, третьою стала   довгоочікувана ухвала нового закону про вищу освіту.

Нагадаємо, що дискусія про реформу вищої освіти  тривала  щонайменше чотири роки. Ухвалений законопроект розробила група під керівництвом академіка Михайла Згуровського. Між першим та другим читанням документа було розглянуто понад 900 поправок.

...Заповзявся чорт спокусити молоду шинкарку та зруйнувати її шлюб. За що? Та матір її колись не зголосилася остаточно зійти зі шляху праведного, чим поставила під сумнів дідькову профпридатність. Що ж змусило цей зовсім не пролетарський водевіль замалим не дев’яносто років тому одним з перших з’явитися на сцені новонародженого радянського театру, а потім, уже в наш час, отримати реінкарнацію?  

Міністерство освіти і науки надасть змогу випускникам Донбасу отримати дипломи й атестати українського зразка. На цьому наголосив керівник відомства Сергій Квіт під час круглого столу «Гарантії прав у сфері освіти на Донбасі».
Учасники здебільшого присвятили дискусію проблемам забезпечення прав у сфері освіти для жителів цієї території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не повною мірою свої повноваження. «Є значна кількість людей, які не можуть виїхати з різних причин. І в випадках, коли переїхати на навчання в інші регіони в них немає змоги, а бажання отримати дипломи або атестати українського зразка є, ми розроблятимемо механізми, відповідно до яких діти отримають саме такі документи. Очевидно, це будуть форми екстерну чи дистанційного навчання», — підкреслив міністр освіти і науки. 

Справедливо підмічено: на життєвому віку, як на довгій ниві. І часто трапляється, що замість рівної і щасливої борозни-долі — вибоїни чи й узагалі бездоріжжя.

Йдеться про безробіття: коли немає роботи, тоді і світ немилий, а її пошук стає надскладним завданням.

На щастя, в Сумській області цю проблему доволі успішно розв’язують — завдяки чітко вибудуваній співпраці у трикутнику «влада — роботодавець — служба зайнятості», що іменується професійним навчанням і перенавчанням.

Про це — на сьогоднішній шпальті.