У суспільстві не припиняються дискусії щодо нового закону про вищу освіту. Це й не дивно, адже зміни, закладені в ньому, зачіпають багатьох освітян. Одну з проблем порушив у листі до редакції наш читач. Ми попросили профільне міністерство відреагувати на викладені у листі думки. 

Приймаючи бюджет поточного року, депутати обласної ради передбачили суттєве підвищення фінансування установ освіти в регіоні. І цього ж дня постійна депутатська комісія з питань бюджету підготувала рекомендацію профільному департаменту облдержадміністрації щодо доцільності подальшого функціонування 20 комунальних закладів позашкільної освіти.

Міністерство освіти і науки запропонувало 53 керівникам вищих навчальних закладів визначитися з доцільністю їхнього подальшого існування вже до кінця  навчального року. Адже в деяких із них (вдуматися тільки!) вступили на навчання від 100 до… 1 студента!
Водночас у профільному відомстві чекають пропозицій від інших університетів щодо перспектив розвитку в контексті нового Закону «Про вищу освіту» та ситуації в Україні. У Рівненському державному гуманітарному університеті перспективу бачать. Про це говоримо з в. о. ректора професором Русланом ПОСТОЛОВСЬКИМ.

Хочу продовжити розмову про ненаукову діяльність у науці, започатковану публікацією «Чи стане захист дисертації подією в науці» («УК», 24.12.2014 р.). У ній було порушено проблему національної безпеки нашої держави, адже саме наука, підготовка висококваліфікованих фахівців визначають наше майбутнє.
Що маємо? Досить часто навчальні й наукові заклади стають лише місцем працевлаштування для пристосуванців до науки. Такі люди формують корупційні схеми здобування вчених звань.

Коли торік улітку парламент ухвалив довгоочікуваний закон про вищу освіту, громадськість святкувала перемогу: «Нарешті!» Хоч експерти зауважували: у змінах зацікавлені не всі. Чи багато хто усвідомлював, скільки всього доведеться змінити, щоб закон справді запрацював? «Важко, з багатьма труднощами та перешкодами, але потроху рухаємося вперед», — охарактеризувала  процес його імплементації перший заступник міністра освіти і науки Інна Совсун.

Нині на суд громадськості винесено кілька проектів постанов Кабінету Міністрів, які стосуються впровадження нового закону. Найрезонансніші — про скорочення переліку спеціальностей та нові вимоги присвоєння наукових звань доцента і професора. Інна СОВСУН розповіла «УК» про їхню суть та ключові моменти, довкола яких ламається найбільше списів. 

Усі випробування державної підсумкової атестації в четвертих, дев’ятих і одинадцятих класах проходитимуть тільки у письмовій формі. Про це повідомив журналістів у Міністерстві освіти і науки заступник міністра Павло Полянський. При цьому перше завдання підсумкової атестації формують у школі й ні з ким не погоджують. Тож навчальному закладу надано повноваження, яких раніше не було. Відповідальність за достовірність отриманих результатів покладено на установу. 

Під час робочої поїздки на Луганщину міністр освіти і науки Сергій Квіт провів низку зустрічей. І в зоні АТО йому не могли не поставити запитання, як школярі, котрі перебувають на тимчасово не підконтрольних Україні територіях, але хочуть навчатися в українських вишах, складатимуть ЗНО і про ставлення до вчителів, які через різні обставини залишилися там вчити дітей. 

Нині на перший план поряд із підготовкою фахівців для різних галузей у роботі з молоддю виходить виховання свідомого громадянина, патріота України. Це особливо актуально для вищого навчального закладу, який готує майбутніх педагогів. У нас склалася ціла система національно-патріотичного виховання, яка, окрім офіційно запланованих заходів, передбачає ще й ініціативу викладачів і громадських організацій, самих вихованців. Студенти цілком усвідомлено й гордо підносять Державний прапор України, здобувши нову перемогу на різних міжнародних змаганнях, предметних та мистецьких конкурсах.  

 Розпочинаємо з проблеми, яка турбуватиме батьків уже незабаром: через знецінення гривні проблематично буде зібрати дітей до школи. Адже давно відомо, що більшість потрібних для цього речей виробляють за межами країни або з імпортної сировини. А що ж вітчизняна легка промисловість? Частково відповідь на це запитання я почув під час ІІІ Всеукраїнського конкурсу на кращі зразки шкільної форми.

Із січня департаменти соцзахисту населення облдержадміністрацій протягом кількох місяців проводитимуть конкурсні торги на закупівлю послуг з безплатного харчування для дітей у навчальних закладах, розташованих на територіях радіоактивного забруднення. Тож тимчасово — у січні, лютому й березні 2015 року — діти-чорнобильці не отримуватимуть обідів у школах.