Освіта

  • Інна КОВАЛІВ

    До учнів треба йти з вірою і любов’ю

    Чи кожен педагог може захоплення своїм предметом прищепити майже всім учням? Цікаво розказати про вплив провідників і діелектриків на електричне поле, про електромагнітні хвилі або явище інтерференції світла, цитуючи Жадана, Андруховича або віршовані рядки Лукреція. Це новий предмет? Та ні, звичайна фізика! Учні Городенківської гімназії ім. А. Крушельницького, що на Івано-Франківщині, переконують: можуть пригадати майже кожен урок свого вчителя Ігоря Вітюка. Бо він щоднини викладає нелегкий для багатьох школярів предмет нестандартно, подекуди навіть дивно, але завжди цікаво й незабутньо.

    Мабуть, через те, що, крім педагогіки, панові Ігорю не дають спокою ще чимало талантів: він пише дивовижні картини, ікони, танцює, співає. А ще знає напам’ять чимало прозових художніх творів сучасних письменників. І загалом вважає, що кожен учитель фізики має бути трішки гуманітарієм. Спілкуючись із педагогом-ентузіастом напередодні професійного свята, збагнула, що Ігор Іванович не просто художник, який викладає фізику, а й філософ. 

  • Оксана ДАНЬКО: «Навчаємо дітей не під примусом, а заохочуючи»

    У Полтаві за підтримки обласної ради створюють універсальний довідник з найрізноманітніших галузей науки, техніки, культури, найповніше зведення найважливіших надбань людності Полтавського краю усіх часів. Цей унікальний науково-видавничий проект має назву «Полтавіка. Полтавська Енциклопедія». За задумом, «Полтавіка» має бути 12-томною. Нині триває робота над 6-м томом «Освіта і наука». За рекомендацією обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені М. В. Остроградського першою на сторінки цього тому потрапить інформація про Полтавський приватний навчально-виховний комплекс «Дошкільний навчальний заклад — спеціалізована школа» Оксани Данько. За що їм така честь, пані Оксана ДАНЬКО розповіла «УК». 

  • Як доїхати до опорної школи?

    То чи всюди освіта серед пріоритетів уваги чиновників на місцях? Однозначно — ні. Інколи це «ні» заходить у такий глухий кут, що міністр освіти і науки Лілія Гриневич акцентувала на цьому увагу народних депутатів під час години запитань до уряду у Верховній Раді.

    Зокрема посадовець наголосила, що питання з організацією опорних шкіл та закупівлею шкільних автобусів дуже повільно вирішують на місцях: навіть надані з державного бюджету 200 мільйонів гривень на оснащення опорних шкіл, а також 600 мільйонів гривень на шкільні автобуси осіли в місцевих бюджетах без реалізації. Це, як-то кажуть, суто конкретика — візьми і купи. То що вже казати про значно складніші (в уяві тих посадовців, які не звикли одразу братися до справи, а то й саботувати) завдання, які полягають у роз’ясненні тих чи тих рішень центральної влади. 

  • Сергій САВЧЕНКО: Наш виш знайшов сили для відродження та змін на краще

    У  складі Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, який 2014 року  евакуювали на українську територію,  працюють вісім інститутів, три факультети, шість коледжів та три ліцеї. Понад 8 тисяч учнів та студентів здобувають у них освіту. За словами ректора вишу Сергія САВЧЕНКА, нині вже не йдеться про виживання, а є всі підстави говорити про  новітній розвиток. Про це ми з’ясували під час розмови. 

  • Інна КОВАЛІВ

    Хто залишиться зі стипендією?

    Щоб здобути якісні знання з англійської та арабської в Національному педагогічному університеті ім. М. П. Драгоманова, третьокурсниця Лілія Цілик щодня витрачає 80 гривень. Неважко підрахувати, що на місяць студентці потрібно мінімум 1600 гривень тільки за дорогу та економ-меню. Вочевидь щомісячної стипендії 825 гривень Лілі, яка навчається на бюджеті, вистачає тільки на проїзд. «Щоб навчатися у столиці, мені доводиться їздити з Борисполя, моя одногрупниця добирається щодня з Макарова, ще одна — з Ірпеня», — розповідає «УК» студентка.

     

  • Олег КУКЛІН: «Намагаємося готувати фахівців, які готові до викликів життя, вміють творчо мислити й ефективно працювати»

    Черкаський державний бізнес-коледж має славну 50-річну історію. За цей час тут підготовлено понад 21 000 фахівців. Новітня історія закладу й кардинальні зміни в його становленні нерозривно пов’язані з ім’ям директора професора Олега Кукліна, який віддав коледжу понад три десятки років наполегливої праці. Наша розмова з ним — про сьогоднішній і завтрашній день коледжу. 

  • Інна КОВАЛІВ

    Без оцінок і контрольних?

    Заквітчана синьо-жовтими бантами Катруся з Івано-Франківщини радіє першому дзвонику — сьогодні на урочистій лінійці вона поміж четвертокласників. З гарним настроєм дівчинка прийшла на свято не тому, що підросла на один клас: позаду залишилися зазубрювання таблички множення та не менш стресові норми техніки читання.

    Від сьогодні учнів початкової школи навчатимуть за розвантаженими навчальними програмами — їх логічно впорядкували, прибравши драконівські радянські підходи до вимог і оцінювання. А головне — віднині від дітей вимагатимуть не зазубрювати матеріал, а критично мислити, висловлювати власну думку, самостійно знаходити рішення. У школі не лише даватимуть знання, а й формуватимуть у дитини компетентності, потрібні в повсякденному житті. Які новації чекають на найменших школярів і чи знають про них вчителі й батьки, дізнавався «УК». 

  • Ольга ПРОКОПЕНКО

    Про дітей, батьків і школу

    «Пробі! Завтра 1 вересня!» Таким несамовитим був мій стан сім років тому, коли готувала старшого сина до першого класу. Виявилося, даремно так турбувалась і боялася невідомого вся моя сім’я. Цього року до першого класу йде молодший син. Такого тремтіння, як за старшим, уже немає. Бажаю решті родин, а також первачкам, не мати його. Збори і похід дитини в перший клас, зауважують фахівці, стає стресом і для дитини, і для батьків. За рівнем він входить у двадцятку найбільш стресових ситуацій. Його ще порівнюють зі зміною місця роботи. 

  • Інна КОВАЛІВ

    Університети отримали мотивованих студентів

    Однією з важливих новацій цьогорічної вступної кампанії можна вважати нову систему розподілу місць державного замовлення для здобуття вступниками вищої освіти. Про це під час брифінгу  повідомив журналістам перший заступник міністра освіти і науки Володимир Ковтунець.

    Адже у 2016 році держзамовлення було, так би мовити, адресним, коли «місце йшло за вступником»: якщо, скажімо, раніше керівники університетів лобіювали в міністерстві збільшення кількості бюджетних місць на ту чи ту спеціальність, цьогоріч прозоро саме абітурієнти з найвищими балами принесли вишам додаткові бюджетні місця. 

  • Інна КОВАЛІВ

    Де живуть розумники

    Цьогорічний випускник Олександр Бугайко з Броварів, що на Київщині, відправив у нокаут зашкарублий стереотип про те, що, мовляв, технарі дружать лише з формулами й геть далекі від лексики й фразеології. Так, Сашко склав тести з математики й фізики на максимальні 200 балів з кожного предмета, а з української мови й літератури теж взяв високі бали — 198. Завдяки рекордним результатам із ЗНО хлопчина увійшов у трійку найкращих по всій Україні.