Наприкінці минулого року в «УК» вже порушували важливе питання — скорочення спеціальності «етнологія» (у західній традиції — соціокультурна антропологія) у вишах. У матеріалі професора Валентини Борисенко йшлося про згортання викладання цього предмета в багатьох закладах вищої освіти, що призведе до припинення підготовки професійних кадрів етнологів.

Наприкінці минулого року було ухвалено проект Концепції вдосконалення правничої (юридичної) освіти. У документі закладено поняття класичного університету — тільки цим вишам надаватимуть право готувати студентів-юристів. Із запитанням щодо коректності такого підходу «УК» звернувся до директора Інституту права та психології Національного університету «Львівська політехніка» професора Володимира ОРТИНСЬКОГО. 

Минулий рік для Миколаївського обласного центру зайнятості населення ознаменувався яскравими подіями, в яких головними дійовими особами були молоді люди. Саме на роботі з ними акцентувала свою увагу служба, адже молодь — наймобільніша категорія населення, з урахуванням її думки будуються нові стратегії зайнятості. 

Учень 11 класу Денис Ходаков із Первомайська на Миколаївщині першим в Україні зареєструвався для участі у ЗНО-2017. Хлопець навчається в місцевому навчально-виховному комплексі «Загальноосвітня школа І—ІІ ступенів №15 — колегіум». Щойно стартувала реєстрація для участі у тестуванні, майбутній випускник просто у школі під час великої перерви всього за кілька хвилин онлайн сформував заяву і реєстраційну картку на сайті Українського центру оцінювання якості освіти. 

З Георгієм Кандибуром познайомилися понад десять років тому. На інтерв’ю до нього прийшла з донькою — ученицею молодших класів. Георгій Романович саме вів заняття з підготовки до школи. І моя дитина, і дворічки відсиділи на ньому всі дві години, пороззявлявши роти — так їм було цікаво. Про власну школу Георгій Кандибур тоді ще мріяв, але згодом таки домігся її відкриття. А днями він написав відкритий лист на ім’я міністра освіти Лілії Гриневич, де виклав свою концепцію шкільної реформи. Про це наша розмова. 

Уже відомо, що для учнів 10—11 класів скоротять кількість обов’язкових предметів з 22 до 9. Відповідний проект нового навчального плану розробило Міністерство освіти і науки. Так нарешті вдасться подолати неефективну багатопредметність. Адже нині старшокласники вивчають багато дисциплін на однаково неглибокому рівні, в підсумку не мають необхідних знань, а після уроків ідуть до репетиторів, щоб як належить підготуватися до ЗНО.

Завдяки новаціям учні 10—11 класів вивчатимуть менше предметів, утім, поглиблено і грунтовніше за оновленими програмами. Це дасть змогу створити профільну старшу школу, де майбутні випускники ще за партами обиратимуть професію. 

Розвиток людського капіталу, зокрема галузі освіти і науки, є одним із найважливіших пріоритетів уряду. На цьому вчора наголосив Прем’єр-міністр  Володимир Гройсман під час круглого столу, присвяченого обговоренню проекту Середньострокового плану пріоритетних дій уряду до 2020 року. Щоб предметно обговорити сучасний стан галузі та конкретні кроки її розвитку, в Клубі Кабміну зібралися урядовці, представники міністерств, провідні українські й міжнародні експерти-освітяни, науковці. 

Ми — колектив Горлівського інституту іноземних мов, вищого навчального закладу-переселенця, подолали багато болісних моментів, перш ніж пустити коріння на новому місці. І не шкодуємо про це, бо прагнемо міцно триматися на землі. 

«Під час відкритого уроку більшість учнів піднімуть руку: хто знає відповідь — тягне праву, хто не знає — ліву! Усім зрозуміло?» — втаємничує десятикласників досвідчена вчителька біології. Надія Іванівна не приховує хвилювання: очікується важлива перевірка, тож педагог заздалегідь підготувала безпрограшний сценарій уроку. «Мої учні дуже розумні, старанні, я люблю свій предмет і намагаюсь кожен урок зробити нестандартним, — запевняє вона. — Але перед відкритим уроком хвилююся, наче школярка: а раптом щось піде не так, щось не сподобається суворим гостям. Тому й проговорюю з учнями всі нюанси». 

«Іспит — розмова двох розумних людей. А якщо один з них виявиться нерозумним? Тоді другий залишиться без стипендії», — жартують студенти у соцмережах. І недарма. Якщо раніше можна було одержати грошову підтримку від держави, не вберігши заліковку навіть від трійки,  відтепер стипендії отримуватимуть лише ті, хто має найкращі здобутки у навчанні. А також соціально незахищені категорії.