«У радянський час науку в університетах не фінансували. За часів незалежності це змінилося, адже очевидно, що неможливо створити хороший університет, якщо в ньому не буде науки. Однак досі це було короткострокове грантове фінансування під часто вкрай вузькі проекти. За таких умов університет не може послідовно вибудовувати розвиток якогось наукового напряму, творити спільноту науковців, які працюють над певним науковим напрямом у виші. Базове фінансування має це змінити», — наголосила недавно міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

В умовах глобальних змін клімату, які може відчути пересічний громадянин у будь-якому куточку планети, об’єктом особливої уваги постає ліс. Адже тільки він з наземних екосистем вносить найбільшу частку у виконання таких екологічних функцій, а в ринковому середовищі — послуг, як генерування кисню, тривалого депонування вуглецю тощо. Щоденно спекулюють на темі лісу непрофесійні, некомпетентні псевдоекологи, політики, недобросовісні журналісти.

Якби у школі в Петрівцях або Зачепилівці вчитель прийшов на урок української мови і літератури у шортах і капцях на босу ногу, його, м’яко кажучи, не зрозуміли б. У Фінляндії  вчитель і учні можуть приходити в школу в чому завгодно, аби тільки їм було комфортно.

22-й раз у Миколаєві відбувається найбільший захід для шкільних медіа в Україні — міжнародний конкурс. У першому взяли участь  50 газет, що виходили у школах Миколаєва. А вже в цьому році до журі подано 2087 конкурсних робіт, серед яких друковані та стінні газети, інтернет-видання, теле-, фото- та радіорепортажі тисяч юнкорів. Організатори конкурсу шкільних медіа — Національна спілка журналістів України, Національна академія педагогічних наук, Асоціація молодіжної преси і Коледж преси та телебачення. Конкурс підтримала і газета «Урядовий кур’єр».

За два роки українська компанія Engler оснастила сучасними засобами навчання понад 1000 шкіл в Україні, навчила 5000 учителів, створила спільно з колективом Малої академії наук методичні посібники з використання цифрових лабораторій, провела більш як 50 семінарів із сучасних засобів навчання. Тепер компанія уком-плектувала білоруські школи цифровими лабораторіями, інтерактивними панелями і демонстраційним обладнанням.

Студентові 3-го курсу СНАУ Олексієві Ткаченку 20 років. Він здобуває бакалаврську освіту за спеціальністю «харчові технології». Торік за програмою академічного обміну проходив фахове стажування у китайському коледжі Цзі Ян Чжецзянського університету землеробства та лісового господарства. Його трохи старший колега китаєць Яхуи Су свого часу закінчив вищезгаданий коледж у себе на батьківщині, навчався на бакалавра в Чанчунському університеті в провінції Цзілінь, а нині опановує аграрну науку в магістратурі СНАУ

На Закарпатті урядовець взяла участь в урочистостях з нагоди завершення роботи мовного табору з експрес-підготовки угорських випускників до ЗНО. В ексклюзивному інтерв’ю Укрінформу Лілія Гриневич розповіла про те, які поступки для угорських випускників розробило міністерство до ЗНО цього року, коли в країні перейдуть на дворівневе складання ЗНО з української, чому запроваджують тестування на знання мови для іноземних студентів і як відбуватиметься процес імплементації Закону «Про освіту».

У Великодобронській загальноосвітній школі Ужгородського району Закарпаття, де завершили роботу пришкільні мовні табори для експрес-підготовки до ЗНО з української мови випускників шкіл з угорською та румунською мовами навчання, підбили її підсумки. У заході взяла участь міністр освіти і науки Лілія Гриневич

Чим вас ще здивувати, зачепити, пройняти зашкарубле товстошкіре читацьке серце абітурієнта та аспіранта, яке вкрилося мозолями від мільйонів талановитих та безхистих інтерв’ю?

Відходячи від звичайних журналістських форм, які за безліччю різноманітних питань зі сподіванням на відповідь приховують найголовніше: зрозумілі й необхідні запитання до самого себе. Саме вони й розкривають перспективу освіти в Україні. Пропоную своєрідний хіт-парад відповідей для тих, хто цікавився в мене вищою школою за останні роки. Окремого розгляду потребують питання, насправді не такі й прості й наївні, як може здатися на перший погляд.
 

Головна мета довготермінової реформи Міністерства освіти і науки, яка розпочалася 2018 року, — створити школу, яка даватиме учням не тільки набір знань у різних галузях, а й уміння застосовувати їх у житті. Саме тому серед основних складових програми Нової української школи — новий зміст освіти, що ґрунтується на осмисленому навчанні, створення сучасного освітнього середовища, формування мережі опорних шкіл. Чи готові до цього на Луганщині педагоги і батьки школярів?