Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) розгляне механізм санкцій проти тих депутатів, яких було визнано причетними до корупції під час співпраці із владою Азербайджану. ПАРЄ перегляне норми свого регламенту, кодекс поведінки депутатів, щоб зробити жорсткішими критерії призначення голів комітетів, моніторингових місій і доповідачів ПАРЄ. Це має зробити організацію стійкішою до корупції. Бо асамблея переконана, що корупційна практика існує серед членів ПАРЄ не лише у відносинах з Баку, а й з урядами і парламентськими делегаціями інших країн-членів РЄ. Про це йдеться у резолюції «Подальша діяльність за підсумками звіту незалежного слідчого органу про звинувачення в корупції (IBAC) в ПАРЄ», яку ухвалили у Страсбурзі.

Сейм Латвії ухвалив поправку до закону про освіту, яка регламентує перехід системи загальної середньої освіти в країні на державну латвійську мову. На сайті Сейму йдеться, що перехід цей буде поступовим і завершиться до 2021—2022 навчального року.

Питання ринку землі хоч і відкладено з подовженням мораторію, однак не втратило гостроти. Мало того, прихильники негайного запровадження цього ринку торік залишили не з’ясованими на законодавчому рівні деякі питання. Такими вони лишаються і дотепер.

Уперше українська команда вирушила для участі в «Іграх нескорених» до канадського Торонто. За допомогою проекту Invictus Games, ініційованого три роки тому онуком британської королеви Єлизавети II принцом Гаррі та профінансованого в тому числі за рахунок штрафів зі скандальних банкірів, наші поранені та скалічені хлопці й дівчата дістали можливість показати свою незламну силу волі — навіть без рук, без ніг та без будь-якого спортивного досвіду. Сьогодні цих героїв знають усі. Ми впізнаємо їхні обличчя з білбордів і телеекранів. Але це не світські зірки, а бійці та воїни, які пройшли пекло війни й зазнали тяжких поранень. Вони перемогли себе і не скорилися долі. Побажаймо їм ще й спортивних звитяг. 

До кінця року в Україні відкриється офіс Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA). Ця структура — ключовий стратегічний партнер України у впровадженні масштабних інфраструктурних проектів. Про це заявив віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко за результатами зустрічі з президентом JICA Сінічі Кітаока та Надзвичайним і Повноважним послом Японії в Україні Сумі Шігекі. 

Виставка вийшла настроєвою і спонтанною. «Я готувалася, малювала, однак чекала своєї черги в галереї. До речі, інколи художники у нашому місці чекають так роками. А це кав’ярня. Мій чоловік одного разу зайшов сюди і побачив, що тут можна зробити виставку!» — розповідає Наталія. 

Прикладів вдалого інвестування в країну великих міжнародних компаній багато. Транснаціональні корпорації вкладають кошти з розрахунку на значний ресурсний та людський потенціал. Індивідуальних інвесторів небагато, але стає дедалі більше.

Кілька років тому француз Рафаель Петі обрав для реалізації свого екологічного бізнес-проекту Миколаїв. Він розробив власну технологію й інноваційну лінію з будівництва житла із соломи та глини. Нині вже мало кого здивуєш екологічними будинками. Вони набули популярності та мають великий попит у західних країнах. 

Цього тижня завершилися перші публічні слухання в Міжнародному суді ООН за позовом України до Росії про застосування запобіжних заходів до РФ у зв’язку із запитом Києва. Рішення щодо запобіжних заходів можуть ухвалити до кінця квітня. 

Відчутне загострення щодо нестачі житла Україна відчула приблизно три роки тому, коли на мирні території почали прибувати спочатку десятки, а згодом і сотні тисяч (нині вже понад півтора мільйона) переселенців із зони проведення АТО. Власне житло більшість з них втратила назавжди під обстрілами або під тиском сепаратистів. І понад 80% таких родин не вистачає статків не лише на те, щоб на новому місці придбати помешкання, а й щоб хоч орендувати у приватників за сучасними ринковими цінами. Не слід також забувати, що ринок орендного житла в Україні нині перебуває в тіні майже на 90%. І навіть у цих умовах саме на орендованих квадратних метрах, просто не маючи іншого виходу, живуть понад 1,4 мільйона українців. 

У сільській гміні Домбрувка, що неподалік Варшави, господарює молодий фермер Томаш Яворський. Мешкає він разом із сім’єю в батьківській хаті. Томаш — один із семи дітей у багатодітній родині, яка звикла до селянської праці. Свого часу родині, розповідає його матір, кілька корів допомогли поставити дітей на ноги: на їхній сир та сметану у Варшаві були постійні покупці. Зі вступом Польщі до ЄС реалії змінилися: до селянської продукції теж виставили відповідні вимоги, але у селян з’явилися і принципово інші можливості.