Міжнародний досвід
-
Бюрократичне диво
Реєструвати автомобілі та майно, відкривати бізнес, платити податки, відправляти рецепти в аптеку — практично все можна здійснити в електронній мережі. Загальну комп’ютеризацію влада Естонії оголосила 2000 року, а нині вивела країну у світові лідери з використання електронних технологій. Тепер громадяни можуть у будь-який час поспілкуватися з чиновниками, що мають віртуальні «кабінети», оформити документи і отримати довідки, не виходячи з дому. Про особливості роботи електронного уряду розповів Надзвичайний та Повноважний посол Естонської Республіки в Україні Сулев Канніке під час «круглого столу», організованого «Київським прес-клубом» спільно з Національною спілкою журналістів.
-
Літнім полякам Канари тільки сняться
Польські пенсіонери лише можуть помріяти про долю своїх колег з більш розвинених Японії, Німеччини, Великої Британії чи США, які можуть собі дозволити відпочивати за кордоном на зароблені протягом трудового життя кошти. Зміни у пенсійній системі Польщі, які поміняли принципи нарахування коштів і підвищили пенсійний вік чоловіків і жінок, ще більше віддалили для польських пенсіонерів і без того примарну перспективу полежати в тіні пальм десь на екзотичних курортах.
-
ЧА Юн-джонг: «Оздоровлені річки стали символом Південної Кореї»
На початку 2009 р. у Південній Кореї за ініціативи президента Лі Мьон Бака стартував проект «Новий зелений курс», покликаний протистояти змінам клімату. Складовою частиною його є відродження найбільших річок. Що можуть корейці в царині екології, я мав змогу побачити три роки тому й був неабияк вражений тим, як сеульці звільнили з 30-річного полону сховану в колектор маленьку річечку Чхонгечхон і перетворили її на окрасу мегаполіса. Я пройшов пішки вздовж блакитної красуні від витоку до місця, де вона впадає в Ханган, і не міг не порадіти за неї, а водночас не згадати із сумом та болем рідну Либідь, яку ніхто з київських можновладців не збирається вивільняти. Роздуми над побаченим і почутим виклав у статті «Либідь і Чхонгечхон: дві річки — дві долі» («Урядовий кур’єр» від 26. 12. 2009 р.)
-
Один університет — два дипломи
Від сивої давнини вільне переміщення в освітньому просторі вченого люду — студентів та їхніх викладачів — було справою звичною. Цей рух на шляху до прогресу не могли перекрити державні кордони. До речі, вже в наш час освітній чинник відіграв неабияку роль у їх стиранні. Досить згадати, що концепція західноєвропейської інтеграції передбачала широку інтернаціоналізацію вищої освіти: тамтешні студенти мали змогу протягом певного часу навчатися у вишах інших країн для поглиблення і вдосконалення своїх знань. Україна постійно декларує бажання інтегруватися у світове співтовариство. Цей процес не набере помітних зрушень без участі фахівців нової формації — різнобічно освічених, вільних у своїх поглядах, добре обізнаних із законами життя цивілізованого світу.
-
У Польщі безпритульними та сиротами опікуються волонтери на кошти громади
Охайний двоповерховий будиночок, пофарбований у зелений колір, виростає перед очима, поволі виокремлюючись на тлі величних дубів та кленів. Милуюся лаконічними формами будівлі, намагаючись уявити, хто може тут жити: очевидно, якась небідна родина — он який гарний дім, напевно, дуже дорогий. Але ні, не може тут жити українська родина, та ще й небідна: тут же немає паркану два метри заввишки!
-
Приклад для України
Стокгольмський арбітражний суд днями поставив крапку в суперечці між російським «Газпромом» і Литвою в питанні поділу компанії Lietuvos dujos, яка є головним постачальником газу до країни і його транзитером на дві окремі. Річ у тому, що уряд Литви ще торік поставив вимогу щодо поділу активів компанії за трьома видами бізнесу, керуючись нормами Третього енергопакета ЄС. Проти поділу компанії рішуче був налаштований один з основних акціонерів — «Газпром», який не хотів втрачати впливу на активи Lietuvos dujos. Проте влада Литви дбала передусім про енергобезпеку своєї країни і не дослухалася до «хотєлок» Москви. У цьому конфлікті Литві допомогла німецька E.On Ruhrgas International, оскільки сама потрапила під дію нормативів енергопакета ЄС. Як результат підписаною кілька місяців тому угодою передбачено, що одна з нових компаній опікуватиметься збутом газу, друга — управлінням магістральними газопроводами.
-
«Східне партнерство»: перевірка дією
У Варшаві 29-30 вересня пройде перший бізнес-форум «Східного партнерства». «Для України цей форум — «перевірка дією» її готовності до підписання угоди про зону вільної торгівлі з ЄС», — вважає посол Польщі в Україні Хенрик Літвін. А представника нашої країни в Конгресі місцевих та регіональних влад Ради Європи, голову постійної комісії Рівненської міськради Світлану Богатирчук-Кривко найбільше цікавить реалізація стратегічних завдань цієї ініціативи Євросоюзу на регіональному рівні.
-
Казахстанські уроки: краще більше і краще
Днями в Україні стартувала державна програма навчання молодих фахівців за кордоном. 142 кращих студенти отримають освіту в провідних науково-освітніх світових центрах («Урядовий кур’єр» за 17 вересня). Саме на них робить ставку Прем’єр-міністр Микола Азаров, впевнений, що тільки такий підхід дасть змогу якісно змінити кадрову ситуацію в державних органах і привнести туди сучасні методи роботи, чого досі не в змозі зробити управлінці «радянської» школи. Схоже, років через п’ять нас чекає чергова кадрова революція, але цього разу — якісно інша.
-
Війна проти Сирії не запланована
Починаючи з кінця березня 2011-го року, в низці міст Сирії продовжуються народні виступи проти діючого режиму президента Башара Асада. Із середини липня урядові війська почали у масовому порядку застосовувати зброю проти опозиції. За даними сирійських правозахисних організацій, станом на кінець липня, в ході розгону демонстрацій загинуло близько 1,7 тис. осіб.
-
Монополіста викликають до Феміди
Чимало європейських споживачів у різних країнах континенту, так само як і українських, не влаштовують ціни на газ від російського монополіста «Газпрому», які було встановлено згідно із укладеними довгостроковими контрактами. Так, днями керівники німецького концерну E. On оголосили, що збираються подати в суд на «Газпром». Стало відомо, що E. On потерпає від збитків (вони, за підрахунками, на кінець року становитимуть 1 млрд євро), тому що ціни на блакитне паливо від росіян завдають чималої шкоди компанії.
Архів публікацій
-
президент україни
-
Урядовий портал
-
УКРІНФОРМ
-
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
-
урядова гаряча лінія 1545
-
ДЕРЖБЮДЖЕТ 2021
-
АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПОРТАЛ