Ірині Пастуховій із Рубіжного 60. Вона понад два місяці мешкає в гуртожитку одного з навчальних закладів Рівного, бо повертатися, на жаль, нікуди: її багатоповерхівку знищили окупанти. Поруч — добра знайома 74-річна Надія Терезинова. Її будинок теж зрівняли із землею. Коли чую про це від зболених душею жінок, сльози котяться самі. А вони вже не плачуть, тільки скрушно зітхають. І достойно тримаються, радіючи, що Рівне стало гостинною другою домівкою. Тут вони в теплі, ситі, одягнені, не обділені увагою. 

 У галузі охорони здоров’я на Закарпатті працюють близько 70 людей, які приїхали сюди з інших регіонів країни і за визначенням є внутрішньо переміщеними особами. Їхня праця, досвід виявилися потрібними і на новому місці. Про сім’ю фельдшерів Ірини Домбровської та Ігоря Бондарєва — наша розповідь.

До свого дня народження, яке  традиційно святкують в останню неділю травня, Київ випромінює любов до кожного з нас і висловлює  вдячність  тим, хто докладає надзусиль, щоб давнє місто жило і розквітало. У списку тих, хто цього року отримав відзнаку «Почесний громадянин міста Києва»,  всього шість персон, серед яких  медик.  Це  Василь Лазоришинець — кардіохірург, академік, віцепрезидент  Національної академії медичних наук України, директор Національного інституту серцево-судинної хірургії імені Амосова НАМН України.

Хворих на мавпячу віспу підтверджено у Великій Британії, Португалії, Швеції, Італії, Іспанії, Франції, Бельгії, Німеччині, США, Канаді та Австралії. Фахівці стурбовані нехарактерним поширенням хвороби. Адже мавпячу віспу зазвичай фіксували у країнах Африки з певними винятками, коли хворобу на інші континенти привозили туристи.
Але, за даними Агентства ЄС з контролю захворювань (ECDC), хвороба, яку виявили в Європі, схоже, поширилася від людини до людини. І вперше епідеміологи не змогли виявити жодного прямого зв’язку хворих з Африкою.

Черкаси протягом війни стали не лише транзитним пунктом на шляху тих, хто тікає від війни, а й домівкою для багатьох із них. Точної кількості таких людей в області чиновники назвати не можуть, адже цифри змінюються щодня, але лік іде на сотні тисяч. Одна з важливих галузей, яка, попри всі складнощі, стабільно працює, — охорона здоров’я. Саме працівники лікарень, поліклінік, амбулаторій, ФАПів та санаторіїв опікуються тими, хто прибуває з гарячих точок на карті України, та фахово їм допомагають.

У січні на Полтавщині зробили майже 30 тисяч щеплень від коронавірусної інфекції. Це більше, ніж у грудні чи листопаді. За період пандемії в регіоні зробили майже 1 мільйон 300 тисяч ін’єкцій, однією дозою щеплено 58 відсотків дорослого населення. Нині на Полтавщині населення отримує бустерну та додаткові дози щеплень. У краї працюють 113 стаціонарних пунктів щеплень, 69 мобільних бригад та 14 центрів вакцинації населення.

 Цілеспрямована модернізація приймальних відділень на Полтавщині розпочалася 2020 року з обласної клінічної лікарні в Полтаві та Хорольської ЦРЛ, які вже працюють і надають необхідний спектр послуг.
2021 року в області капітально відремонтували шість приймальних відділень — у Кременчуцькій та Горішньоплавнівській лікарнях інтенсивного лікування, Миргородській, Лубенській, Гадяцькій ЦРЛ та Першій міській лікарні Полтави, створивши на їхній базі відділення екстреної медичної допомоги. 

У середині листопада 2021 року Кабінет Міністрів України призначив Наталію Гусак на посаду голови Національної служби здоров’я України (НСЗУ), яка понад рік працювала без офіційного керівника. Саме Наталію Гусак за підсумками співбесіди визнав переможцем конкурсу міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка у часи пандемії став форпостом у лікуванні хворих на коронавірусну недугу, поєднану з цукровим діабетом. Про нинішнє життя інституту та плани на майбутнє цікавимося в директора члена-кореспондента НАНУ, академіка НАМН України, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки та академічних премій ім. О.О. Богомольця й В.П. Комісаренка Миколи ТРОНЬКА.