Медицина

  • Найкраща допомога пораненим — вчасна евакуація з поля бою

    Надання медичної допомоги для поранених, яких вивозять із зони АТО, — на відносно належному рівні, про що вчора на брифінгу заявив міністр охорони здоров’я Олег Мусій. У цьому він переконався під час двох недавніх відряджень на Дніпропетровщину та Харківщину. У цих областях медичні заклади, що працюють на АТО, мають достатню кількість кваліфікованого персоналу. Крім госпіталів, задіяно й цивільні лікарні, зокрема обласну ім. І. І. Мечникова у Дніпропетровську, роботу якої міністр оцінив на 9,5 за десятибальною системою. До речі, за мобілізаційним планом, який нині набув чинності, по всьому периметру кордону з агресором зарезервовано у медичних закладах 30% ліжок. 

  • Світлана ГАЛАУР

    Полковник медичної служби Олександр БОРОДАЙ: «Перших поранених ми приймали ще з Майдану»

    «Раз, два, три, чотири, п’ять… Готуйтеся, вже можна спускати хворих, борт прибув!»  Пильні очі провідного травматолога — начальника клініки ушкоджень Військово-клінічного центру Північного регіону полковника медичної служби Олександра Бородая —уважно дивляться на монітор комп’ютера, а пальці швидко ковзають по клавіатурі, перевіряючи  список пацієнтів, яких мають відправити на подальшу реабілітацію до столиці. На їхні місця очікується нова партія  поранених із зони  АТО. І  Олександр Леонідович, кабінет якого час від часу перетворюється на такий собі міні-штаб,  вже вкотре змінить його на операційну. 

  • Веста БОНДАР: «Завжди має бути баланс холодної голови й гарячого серця»

    Нам випала унікальна можливість зазирнути в суспільне дзеркало і побачити там природу людини — сучасного українця, роздивитися позитивні й негативні сторони кожного з нас. І це буде не просто приводом до роздумів, а справжнім поворотним моментом у житті окремо взятої особи. Це час, коли треба усвідомити цінність кожного як індивіда та специфіку людини як представника цивілізації. І це дасть нам змогу гордо мати звання «людина», а не лише належати до цього біологічного виду. Тому з медичним психологом Київської міської психоневрологічної клініки №1 ім. Павлова кандидатом психологічних наук Вестою Бондар розмовлятимемо зокрема й про загальнолюдські цінності у наш буремний час. 

  • Наталія БІЛОВИЦЬКА

    Коли запрацює ринковий механізм у медичній галузі?

    Не з-під батога, а в діалозі та співпраці має будуватися в Україні нова система охорони здоров’я — за європейським зразком. У цьому впевнений профільний міністр Олег Мусій. «Наказовим методом зверху діяти не буду. Без співпраці з вами буде те, що й нині, — звернувся він до лікарів під час робочої поїздки до Дніпропетровська. — Якщо держава вас переконає, ви станете промоутерами і головними агітаторами цих змін. Передусім — діалог із суспільством, інформаційно-роз’яснювальна кампанія, зокрема через опікунські ради, громадські організації».

  • Олег ЛИСТОПАД

    Алергени-зайди зустрічаються нині на кожному кроці

    За зовнішнім виглядом вона нагадує полин звичайний. Декому може навіть видатися красивою. На родючих грунтах, за достатнього зволоження і рідкого травостою, окремі рослини сягають 2-2,5 метра заввишки. Але боронь Боже прикрасити своє обійстя цією «йолочкою». Амброзія полинолиста — страшний алерген. Основні «радості» вона приносить саме зараз — під час цвітіння, яке починається з середини липня і триває до жовтня. 

  • Ірина ПОЛІЩУК

    Як зберегти психіку

    Чимало вимушених переселенців зі сходу України, які шукають тимчасового прихистку в різних регіонах нашої країни, потребують не лише даху над головою, їжі чи роботи. Багато з них, вибравшись із території, де орудують терористи, і пройшовши кола створеного ними пекла, потребують не лише психологічної підтримки, а часто й допомоги. Безумовно, фахівці-психологи працюють із цими людьми. Але до кожного переселенця лікаря не приставиш, тож українцям, які приймають чи просто спілкуються з людьми з проблемних регіонів, потрібно знати, як правильно поводитись із ними і як розпізнати перші ознаки психічних порушень, вміти заспокоїти людину в критичній ситуації.

  • Вікторія КОВАЛЬОВА

    Скільки коштують ескулапи для народу

    Наприкінці червня Верховна Рада, перейнявшись, нарешті, пошуком коштів для лікування українців, зареєструвала законопроект №4164а «Про внесення змін до Податкового кодексу України (ПКУ) щодо стимулювання добровільного медичного страхування». Документ пропонує внести зміни до відповідних положень Податкового кодексу, включивши витрати на добровільне медстрахування до складу загальновиробничих і адмінвитрат, й дозволити застосовувати до них податкові знижки. 

  • Володимир ДУДКА: «Виплати за добровільним медстрахуванням надаватимуть напряму лікарням»

    Неофіційні гонорари медперсоналу досягли у 2013 році 10,3 мільярда гривень (в середньому на одного мешканця України припадає 240 гривень). Таку оцінку зробили розробники законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання добровільного медичного страхування (ДМС)» до інфляції та стрибка курсу долара. 
    За прогнозами експертів, у разі ухвалення цього законопроекту уже в 2015 році можна очікувати зменшення загального обсягу тіньових винагород пацієнтів до 8,3 мільярда гривень. Про основні новації документа кореспонденту «УК» розповідає голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення запровадження обов’язкового медичного страхування парламентського Комітету з питань охорони здоров’я Володимир ДУДКА.

     

  • Катерина Амосова: «Моя команда виступає за збільшення повноважень деканів і… студентів»

    Вступна кампанія-2014 стартувала. Як зазначають у Міносвіти, через воєнні дії на сході та анексію Криму вона буде однією з найскладніших за всі роки незалежності. Про особливості вступної кампанії у Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця, реформи й перспективи розвитку вишу — наша розмова з його ректором Катериною АМОСОВОЮ. 

  • Ірина НІКОЛАЙЧУК

    Поранені одужуватимуть швидше

    Пропозиції, які озвучив директор цієї академічної установи академік НАН України Василь Чехун, одразу зацікавили начальника шпиталю Державної прикордонної служби полковника Михайла Карнауху. Адже нині перед усіма медиками, що лікують наших солдатів, постали непрості виклики, зокрема щодо первинної обробки та лікування гнійно-септичних ран і мінно-вибухових уражень. Тож особливо цінний для лікарів шпиталю досвід, напрацьований інститутом у напрямі сорбційної детоксикації, використання аплікаційних сорбентів та водно-емульсійних антибактеріальних засобів, які прискорюють репарацію, оптимізують систему загоєння ран.