Щороку від раку помирає сто тисяч українців. Часто останні дні цих людей проходять у невимовних муках. Є чимало й інших хвороб, які супроводжуються сильними болями. Людство давно знайшло способи полегшити такі страждання, але шлях відповідних медичних препаратів до українських хворих виявився довгим та звивистим. Забезпечення доступу до знеболення важкохворих (не лише онкологічних) пацієнтів в Україні відкрила постанова Кабінету Міністрів №333, яка значно спрощує систему обігу контрольованих речовин у закладах охорони здоров’я. ЇЇ ухвалили ще у травні 2013 року. А ось наказ МОЗ №494 «Про деякі питання придбання, перевезення, зберігання, відпуску, використання та знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у закладах охорони здоров’я», який забезпечує реалізацію постанови №333, з’явився лише на початку серпня цього року.

«Завдяки наказу № 494 система обігу підконтрольних препаратів в Україні стала однією з найдемократичніших на пострадянському просторі.  Норми, затверджені в ньому, визнають право лікаря на самостійне прийняття рішень щодо надання допомоги пацієнтам та забезпечують їхні права  на доступ до якісного знеболення», — заявила менеджер програмної ініціативи «Громадське здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження» Ксенія Шаповал.

З весни цього року в регіоні запроваджено нову стратегію допомоги хворим на інфаркт міокарда. Вона полягає у своєчасному виявленні хвороби та відкритті ураженої судини за допомогою стентування. Для жителів віддалених районів  бригади екстреної медичної допомоги спочатку застосовують тромболізис, який протидіє зсіданню крові, а вже потім пацієнта транспортують в один із двох центрів для проведення коронарографії та стентування. Забезпечено злагоджену роботу медиків усіх рівнів, і це вже дало результат.

Цьому передувала чимала організаційна робота. Навесні 2011 року Волинська обласна рада підтримала регіональну програму із запобігання та лікування серцево-судинних захворювань «Волинькард». Ініціаторами її були професор Андрій Ягенський та колишній голова облдержадміністрації Борис Клімчук.

Колектив Національного інституту хірургії і трансплантології ім. О. Шалімова висунув на здобуття Державної премії України 2015 року в галузі науки і техніки цикл наукових праць із загальною назвою «Міні-інвазивні хірургічні втручання при захворюваннях печінки, жовчних шляхів та підшлункової залози». Йдеться про напрацьований останніми роками групою провідних фахівців інституту докторів медичних наук (проф. Петра Огородника, проф. Олександра Литвиненка, проф. Анатолія Скумса, проф. Ігоря Хомяка, Геннадія Мошковського і Костянтина Копчака) комплексний підхід до покращення результатів лікування хворих, які страждають на важкі захворювання органів черевної порожнини, за рахунок розроблення і впровадження в широку практику нових малотравматичних методик лікування.  

Днями засновниці Гомеопатичного центру імені свого батька Дем’яна Попова Тетяні Поповій виповнюється 85 років. Цей рік ювілейний і для Київської гомеопатичної школи, яка існує вже 80 років і входить до трійки найвідоміших у світі, — компанію їй складають Лондонська гомеопатична та грецька школа Джорджа Вітулкаса. Пацієнти Тетяни Дем’янівни розпорошені у всьому світі, серед сотень її учнів німецькі та швейцарські громадяни, яким вона викладала німецькою мовою. Тим часом відомий за межами України гомеопат, незважаючи на солідний вік, не полишає роботи, двічі на тиждень приймає пацієнтів у Гомеопатичному центрі. 

Нинішнє 1 вересня запам’яталося не лише початком навчального року, а й заявою Міністерства охорони здоров’я щодо спалаху поліомієліту в Україні. Його ще називають хворобою брудних рук: поліомієліт, небезпечне інфекційне захворювання, здатне спровокувати параліч, передається через слину та фекалії. Він належить до ентеровірусів (кишкових вірусів) і гине під час кип’ятіння, від ультрафіолетового проміння та під дією дезінфікуючих засобів. Такої інформації щодо простих заходів безпеки, яка могла б заспокоїти наляканих батьків, серед повідомлень профільного міністерства ми не побачили. 

Щороку 50 тисяч українців підкошує інфаркт. Торік у 110 тисяч наших співвітчизників стався інсульт. Помирає приблизно третина перших і половина — других. Ще 30% тих, хто після інсульту вижив, стають інвалідами. Масштаби вражають ще більше, якщо уявити, що 50 тисяч людей — це населення таких міст, як Охтирка чи Білгород-Дністровський. Отже, щороку від інсульту вимирає один умовний районний центр. За рівнем серцево-судинних хвороб Україна — лідер у Європі. Головний кардіохірург МОЗ Костянтин Руденко повідомив «УК», що разом із колегами понад рік впроваджує проект «Зупинити епідемію серцево-судинних катастроф», і розповів, як українці самі гублять свої серця, як змінити ситуацію та чому її неможливо виправити лише таблетками й операціями.

Інтерв’ю з Костянтином Володимировичем проводили в кілька етапів. Почали розмову в його кабінеті в інституті Амосова, закінчували вже телефоном: зустріч довелося перервати, бо кардіохірургові треба було оперувати чотиримісячну дівчинку з важкою серцевою вадою. 

Бізнесменів на «круглому столі» на тему «Презентація концепції реформування системи державних закупівель у сфері охорони здоров’я» було втричі більше, ніж журналістів. Чимало прийшло й представників пацієнтських організацій. Це й не дивно: для одних прозорість процесу та рівня конкуренції — це питання виживання компаній, для інших вчасність закупівлі й доступність ліків — питання виживання їх самих. 

Кров людська — не водиця, проливати не годиться, стверджує народне мудрослів’я. Але російському агресорові-окупанту, що притягнув війну на українську землю, хіба збагнути цю гуманістичну ідею?! Гинуть тисячі людей — і військові, і мирні. Не менше й поранених, за життя яких цілодобово борються медики. Тож донорські краплі стають життєдайними. Служба крові завжди була однією з головних складових охорони здоров’я та національної безпеки країни. Як тепер зважають на роботу центрів служби крові, як підняти їхню значимість? З такою цікавістю навідався в «кров’яний» заклад у Тернополі. 

За історію незалежної України, на жаль, так і не вдалося здійснити реформи в медицині. Для успіху головне — наступність. Реформи в західних країнах тому і були успішними, що кожна нова влада продовжувала і розвивала політику попередників. Щоб пробити нині бюрократичне середовище, необхідно модернізувати систему, тож іншого шляху, крім реформування, в України немає. 

Ми ніколи не думали, що Вона так передчасно піде від нас. Її старші сестри відійшли у небуття далеко за свої 80, тож і сподівалися, що наша матуся, баба Аня, дочекається ще й правнуків. Та не сталося як гадалося. Відійшла в інший світ несподівано. Вранці, тихо, мужньо. І вдома. Як того і бажала. Останнім часом не хотіла навіть чути про якісь лікарні чи санаторії. Від регулярних диспансеризацій у «нашій» поліклініці категорично відмовилася вже давно, після того, як несподівано потрапила на операційний стіл Інституту ендокринології. «У вас четверта стадія пухлини щитовидної залози, — обурювався відомий науковець. — Як же ви довели себе до такого стану? Куди дивилися ваші дільничні ендокринолог і терапевт?!»