Постійні стреси, забруднення навколишнього середовища — із цими проблемами сучасна людина стикається щоденно. Вони негативно позначаються на здоров’ї кожного з нас, але особливо потерпають від них молоді мами, в яких передчасно пропадає або й зовсім нема грудного молока. Тому питання, чим замінити материнське молоко, за якими якостями підібрати штучне дитяче харчування, що не тільки не зашкодить, а й буде корисним для малюка, набуло нині особливої актуальності. Про це наша розмова з професором, доктором медичних наук завідувачем кафедри педіатрії №2 Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика В’ячеславом БЕРЕЖНИМ. 

Усе їхнє життя — щоденна боротьба за нього. Юлина 10-річна донька хворіє на вроджену рідкісну недугу — муковісцидоз. «Нам не доступні майже всі потрібні ліки: вони або не зареєстровані в Україні, або дуже дорогі». Тому часто препарати везуть з-за кордону нелегально. Історії про те, як людину з ліками, без яких дитина не може прожити й дня, висаджують на кордоні через незаконне перевезення, — на кожному кроці. «Коли дитині треба зробити інгаляцію, але ти не можеш собі цього дозволити, бачиш, як у неї синіють губи від браку кисню, знаєш, що зараз вона почувається так, ніби в протигазі, живеш як у камері катувань», — розповідає Юля. Дисонанс між її рівним голосом та сповненими болю очима  — пекельний.

Нині МОЗ офіційно затвердило 171 нозологію рідкісних недуг. Скільки достеменно українців страждають від них, невідомо: реєстру орфанних хворих у нас немає. За приблизними підрахунками, їх 5 %. 75% орфанних захворювань вражають дітей. «Як виживаєте?» — питаю в Юлі. «Використовуємо прострочені ліки. В інших країнах такі препарати безплатні, тож передають їх нам як гуманітарну допомогу». До півроку після закінчення дати ліки ще можна використовувати. У такий спосіб, каже вона, рятуються майже всі хворі на муковісцидоз.

На IX з’їзд 260 інфекціоністів  із 24 областей  зібралися  в Тернополі. 

Примітно, що на адресу з’їзду надійшов лист від імені 95 інфекціоністів Криму, які засвідчили свою повагу та побажали успіхів. Президент Всеукраїнської асоціації інфекціоністів професор Михайло Андрейчин  у вступному слові наголосив, що національній безпеці країни передовсім  загрожують хвороби, які набули значного поширення: ВІЛ-інфекція, вірусні гепатити, герпетичні, кишкові та арбовірусні інфекції, а також різні паразитози. 

Щороку від раку помирає сто тисяч українців. Часто останні дні цих людей проходять у невимовних муках. Є чимало й інших хвороб, які супроводжуються сильними болями. Людство давно знайшло способи полегшити такі страждання, але шлях відповідних медичних препаратів до українських хворих виявився довгим та звивистим. Забезпечення доступу до знеболення важкохворих (не лише онкологічних) пацієнтів в Україні відкрила постанова Кабінету Міністрів №333, яка значно спрощує систему обігу контрольованих речовин у закладах охорони здоров’я. ЇЇ ухвалили ще у травні 2013 року. А ось наказ МОЗ №494 «Про деякі питання придбання, перевезення, зберігання, відпуску, використання та знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у закладах охорони здоров’я», який забезпечує реалізацію постанови №333, з’явився лише на початку серпня цього року.

«Завдяки наказу № 494 система обігу підконтрольних препаратів в Україні стала однією з найдемократичніших на пострадянському просторі.  Норми, затверджені в ньому, визнають право лікаря на самостійне прийняття рішень щодо надання допомоги пацієнтам та забезпечують їхні права  на доступ до якісного знеболення», — заявила менеджер програмної ініціативи «Громадське здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження» Ксенія Шаповал.

З весни цього року в регіоні запроваджено нову стратегію допомоги хворим на інфаркт міокарда. Вона полягає у своєчасному виявленні хвороби та відкритті ураженої судини за допомогою стентування. Для жителів віддалених районів  бригади екстреної медичної допомоги спочатку застосовують тромболізис, який протидіє зсіданню крові, а вже потім пацієнта транспортують в один із двох центрів для проведення коронарографії та стентування. Забезпечено злагоджену роботу медиків усіх рівнів, і це вже дало результат.

Цьому передувала чимала організаційна робота. Навесні 2011 року Волинська обласна рада підтримала регіональну програму із запобігання та лікування серцево-судинних захворювань «Волинькард». Ініціаторами її були професор Андрій Ягенський та колишній голова облдержадміністрації Борис Клімчук.

Колектив Національного інституту хірургії і трансплантології ім. О. Шалімова висунув на здобуття Державної премії України 2015 року в галузі науки і техніки цикл наукових праць із загальною назвою «Міні-інвазивні хірургічні втручання при захворюваннях печінки, жовчних шляхів та підшлункової залози». Йдеться про напрацьований останніми роками групою провідних фахівців інституту докторів медичних наук (проф. Петра Огородника, проф. Олександра Литвиненка, проф. Анатолія Скумса, проф. Ігоря Хомяка, Геннадія Мошковського і Костянтина Копчака) комплексний підхід до покращення результатів лікування хворих, які страждають на важкі захворювання органів черевної порожнини, за рахунок розроблення і впровадження в широку практику нових малотравматичних методик лікування.  

Днями засновниці Гомеопатичного центру імені свого батька Дем’яна Попова Тетяні Поповій виповнюється 85 років. Цей рік ювілейний і для Київської гомеопатичної школи, яка існує вже 80 років і входить до трійки найвідоміших у світі, — компанію їй складають Лондонська гомеопатична та грецька школа Джорджа Вітулкаса. Пацієнти Тетяни Дем’янівни розпорошені у всьому світі, серед сотень її учнів німецькі та швейцарські громадяни, яким вона викладала німецькою мовою. Тим часом відомий за межами України гомеопат, незважаючи на солідний вік, не полишає роботи, двічі на тиждень приймає пацієнтів у Гомеопатичному центрі. 

Нинішнє 1 вересня запам’яталося не лише початком навчального року, а й заявою Міністерства охорони здоров’я щодо спалаху поліомієліту в Україні. Його ще називають хворобою брудних рук: поліомієліт, небезпечне інфекційне захворювання, здатне спровокувати параліч, передається через слину та фекалії. Він належить до ентеровірусів (кишкових вірусів) і гине під час кип’ятіння, від ультрафіолетового проміння та під дією дезінфікуючих засобів. Такої інформації щодо простих заходів безпеки, яка могла б заспокоїти наляканих батьків, серед повідомлень профільного міністерства ми не побачили. 

Щороку 50 тисяч українців підкошує інфаркт. Торік у 110 тисяч наших співвітчизників стався інсульт. Помирає приблизно третина перших і половина — других. Ще 30% тих, хто після інсульту вижив, стають інвалідами. Масштаби вражають ще більше, якщо уявити, що 50 тисяч людей — це населення таких міст, як Охтирка чи Білгород-Дністровський. Отже, щороку від інсульту вимирає один умовний районний центр. За рівнем серцево-судинних хвороб Україна — лідер у Європі. Головний кардіохірург МОЗ Костянтин Руденко повідомив «УК», що разом із колегами понад рік впроваджує проект «Зупинити епідемію серцево-судинних катастроф», і розповів, як українці самі гублять свої серця, як змінити ситуацію та чому її неможливо виправити лише таблетками й операціями.

Інтерв’ю з Костянтином Володимировичем проводили в кілька етапів. Почали розмову в його кабінеті в інституті Амосова, закінчували вже телефоном: зустріч довелося перервати, бо кардіохірургові треба було оперувати чотиримісячну дівчинку з важкою серцевою вадою. 

Бізнесменів на «круглому столі» на тему «Презентація концепції реформування системи державних закупівель у сфері охорони здоров’я» було втричі більше, ніж журналістів. Чимало прийшло й представників пацієнтських організацій. Це й не дивно: для одних прозорість процесу та рівня конкуренції — це питання виживання компаній, для інших вчасність закупівлі й доступність ліків — питання виживання їх самих.