Восени 1898 року Антон Павлович Чехов за порадою лікарів приїхав до Ялти на лікування, а залишився надовго. «Купити ділянку допомогла мені моя ж література. Тільки тому що я літератор, мені продали дешево й зручно», — зізнався письменник.

9 вересня 1899 року Чехов разом з матір’ю та сестрою в’їхали в новозбудований двоповерховий будинок. Цього дня вони святкували новосілля, приймали вітання та подарунки від друзів.

Свою дитячу іграшку в цьому незвичному музеї знайдуть не тільки діти та їхні батьки, а й навіть бабусі з дідусями. Воно й не дивно, адже колекція Музею іграшок нараховує 15 тисяч екземплярів. Почали збирати експозицію ще в 1936 році. Саме тоді розпочав свою діяльність комітет з іграшок.

— Ще за радянських часів з’явилася система, коли зразки майбутніх ведмедиків і конструкторів подавалися на розгляд комітету з іграшок, а потім передавались до музею, — розповідає директор державного Музею іграшок Людмила Гладун.

Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник — один з найбільших музейних комплексів Європи, який входить до списку Всесвітнього культурного спадку ЮНЕСКО, — сьогодні святкує 85-річчя. А найдорожчі подарунки до таких дат — звісно ж, від найрідніших людей…

Навіть сьогодні, серед тих з ким довелося спілкуватися, немає єдиної думки щодо  гривні. Точніше кажучи, стосовно того вчасно чи передчасно її ввели в обіг, міцна вона як грошова одиниця, чи слабка. Звичайно, дискусію на цю тему ведуть не пересічні громадяни, а представники двох державних структур, ті, хто у 1996 році не зі слів, а, так би мовити, на практиці відчув, що таке грошова реформа. Цікаво, що і сьогодні, коли поспілкуватися з банкірами та урядовцями, можна пересвідчитися, що їхні інтереси не завжди збігаються. Адже урядам у всі часи необхідна була грошова маса, а Нацбанк, щоб тримати у „вуздечці” інфляційні процеси, змушений проводити жорстку монетарну політику.

75 років тому знайдено фундамент величного Успенського кафедрального собору в княжому місті Галичі на Прикарпатті. Удача усміхнулася 25 липня 1936 року відомому археологу Ярославові Пастернаку.

Сьогодні цією пам’яткою культури національного значення — фундаментами Успенського собору ХІІ ст. — опікується національний заповідник «Давній Галич».

Справжнім дивом називають миколаївські археологи відкрите ними «місто мертвих» в сучасному живому. Що ж настільки здивувало археологів? По-перше, те, що стародавнє кладовище, попри своє особливе розташування, прекрасно збереглося. Практично непошкоджені могили, нерозграбовані артефакти. По-друге, присутність некрополя підтверджує наявність поряд населеного пункту, який був північним кордоном знаменитої грецької Ольвії. А на місці розкопок виявлені речі, до цього часу не бачені навіть досвідченими археологами.

Експозицію Сумського художнього музею поповнили 350 документів, світлин, довідок, рукописів із життя, творчості й громадської діяльності українського живописця, мистецтвознавця, педагога і поета Никанора Онацького, уродженця хутора Хоменкове Бірківської волості Гадяцького повіту на Полтавщині (нині Липоводолинський район Сумської області). 

У день рівноапостольної святої Ольги в Коростені вже традиційно проводять фестиваль авторської православної пісні «Вранішня зоря», що проходить у міському парку відпочинку біля пам’ятника княгині. Як стверджують літописи, саме вона, взявши хитрістю древній Іскоростень, «спалила його. І старійшин города спалила, а інших людей — тих побила, а других оддала в рабство мужам своїм». Однак чи варто обурюватись, що коростенці на рівних шанують пам’ять як «кровожерливої» княгині, так її противника — коростенського князя Мала, пам’ятник якому — неподалік Ольжиного? 

У містечку Василівка дивом зберігся замковий комплекс – історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова». Згадку про неї знаходимо у відомій книзі видатного вітчизняного педагога Антона Макаренка: саме тут у 1925 році, вражений красою і оригінальністю архітектури, він прагнув розмістити свою унікальну школу для сиріт. 

При будівництві історико-археологічного центру у селі Пересопниця, що на Рівненщині, «засвітився» об’єкт, що, ймовірно, був мостом, який з’єднував передмістя княжого граду.