Видавці брати Капранови вважають переклад «Ледокола» явищем в українській літературі, бо такі книжки «створюють імунітет» у сучасників щодо російської пропаганди, проламують масштабну брехню, обгрунтовують проукраїнський погляд на історичні постаті та на ключові історичні події.

Співпраця Капранових з вигнанцем Суворовим (Володимиром Резуном), який нині живе в Лондоні, розпочалася з книги «Кузькина мать» — так називали в СРСР атомну бомбу. Загалом вони видали п’ять книжок Суворова. Деякі з них український читач отримав раніше, ніж російський. До речі, в Росії його не видають. Сам письменник вивчає українську мову. Він етнічний українець, до того ж служив у Прикарпатті й нині позиціонує себе як український історик. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Українофобство полум’яної інтернаціоналістки 

Генерал бурякових полів

Не треба нам берег турецький…

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Сором пік душу

Від культу особи — до приватизованих партій

«Будь безстрашним, мій Алгадаю!» 

 ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Яка школа, така й держава

Письменник, який навчив гордості

Щоб шаблі не брали, щоб кулі минали

Іван Гончар увійшов у новітню історію України і як всеосяжний колекціонер старожитностей, що осмислював народну красу і відкривав світу її етнокоди, культивував автентику регіонів України. Митець не дожив три місяці до відкриття у вересні 1993-го державного музею на основі його колекції, який згодом став Національним центром народної культури «Музей Івана Гончара». Саме тут днями відбулося перше із серії заходів  вшанування Українця з великої літери, присвячене  105-й річниці з дня його народження. Понад три години промайнули яскраво і пізнавально. 

Іван Гончар народився  27 грудня 1911-го в селі Лип’янка нині Черкаської області. 1936 року отримав дипломи скульптора і завбачливо — агронома, але все подальше життя збагачував рідну землю мистецькими творами.  

Історія українського війська багата на традиції, які передаються з покоління в покоління. Через свої багатства й незахищеність Україна чи не найчастіше з-поміж інших європейських країн зазнавала спустошливих нападів і завоювань. Тому ми зобов’язані дбати про свою армію та патріотів, які служать у ній. «Урядовий кур’єр» знайшов цікаві факти про українських воїнів-захисників різних епох. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Зневажені господарі чукотської землі 

Живий музей українського лісовода

Від кадета до націоналіста

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Обірваний політ

Антарктична епопея України

Крилатий витязь нашого неба 

ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ:

Українська любов прекрасної Сусанни 

День суду над Росією

У Колумба Сходу зовсім інша слава

Сьогодні відзначаємо важливий день в історії боротьби за незалежність та творення української державності. У День Соборності 22 січня згадуємо першу спробу в ХХ столітті проголошення незалежності Української Народної Республіки у 1918 році та Акт Злуки українських земель у 1919-му.