ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Борець, який залишився українцем

У Росії — свій цар Ірод?

Про що розповідає свято освітян

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Романи, які повернули нам історію

Український модерн проти російської тюрми

Вибір між орденом і безсмертям

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Перший біограф Кобзаря

Легенди Спадщанського лісу 

Велич справжньої поезії проти великоруського шовінізму

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Поліська Катюша
Їх поєднала наша Вітчизна
Персидський конфуз Червоної армії

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ: 

Голодоморний біль міста на Неві

Прибалтійський урок для України

Америці потрібні трударі, а Росії — продажні душі

 ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Гривневе дзеркало вітчизняної економіки

Антиукраїнська хроніка політичних убивств

Замість зброї — зелений змій
 

Якщо одним словом, то вони неймовірні! Рушники й сорочки, оздоблені вишивкою настільки вишукано, що дивишся й не розумієш, як могли людські руки зробити таку красу! Особливо ті вироби, в яких використано різні техніки, дрібні візерунки й рукотворне мереживо. У деяких з них бачу дивовижні картини, вималювані чарівною голкою.

Але спершу хочеться подивитися на найдавніші зразки: які були уявлення про красу кілька століть тому? І заступник директора Музею Івана Гончара Юрій Мельничук, який добре знається на українській вишивці, сам вишиває, навчившись цього в бабусі й мами, а згодом хобі зробив роботою, показує фрагменти тонкої тканини в бурих плямах часу з вишуканим шовковим розписом гладдю та гаптуванням золотими і срібними нитками. Це частина підризника XVIII століття. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Партія диктатури і диктату

Призабута спадщина Каменяра

Єврейська актриса з українського Таганрога 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

«Перша і головна річ — піклуватись про людей»

Від демократії — до путінської Росії

Українські корови для перського шаха

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Ленінська зброя голодоморів

Тюремна стіна між двома світами

«Література — виробництво небезпечне»