Уряд посилив контроль за підготовкою об’єктів ЖКГ до нового опалювального сезону. З цього року всі акти та паспорти готовності мають підписати інспекція Держенергонагляду та Державна інспекція з експлуатації електростанцій та мереж. В Україні всі підготовчі роботи до зими слід закінчити до 1 жовтня, наголосив віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул. 

Відповідне доручення Микола Азаров дав Міністерству економічного розвитку і торгівлі спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства.

«Експортний потенціал трьох наших країн (разом із Росією та Казахстаном) сьогодні становить близько 70 мільйонів тонн зерна. Узгоджена позиція на зерновому ринку дасть змогу істотно зменшувати ризики коливань цінової кон’юнктури або взагалі уникати кон’юнктурних втрат», — підкреслив Прем’єр-міністр. 

За 8 місяців цього року в державах Митного союзу спостерігається економічне зрос тання, а також збільшення товарообігу майже на 17%. При цьому обсяг торгівлі України з МС становить понад 60 мільярдів доларів на рік. Тож розвиток торговельно-економічних відносин у цьому напрямку є стратегічним і невід’ємним елементом нашої економічної політики, і це принципова позиція керівництва держави.
Проте останніми місяцями з боку деяких членів МС перманентно лунають застереження щодо подальшого розвитку торговельних відносин з Україною через бажання нашої держави підписати Угоду про асоціацію з ЄС, включно зі створенням ЗВТ. 

Учора Прем’єр-міністр Микола Азаров перебував із робочим візитом у столиці Казахстану Астані для участі в засіданні Вищої Євразійської економічної ради на рівні глав урядів. Окрім цього, він провів низку двосторонніх зустрічей з колегами.
Найважливішою для обох сторін з огляду на останні політичні події стала, безперечно, розмова з Главою Уряду РФ Дмитром Медведєвим. Сторони зокрема обмінялися думками щодо актуальних питань двосторонньої співпраці та співпраці України з країнами Митного союзу.
Прем’єр-міністр зазначив, що наш уряд проаналізував документи, які становлять основу функціонування Митного союзу, і дійшов висновку, що до 70 з них Україна може приєднатися. 

Нечасто глава уряду спілкується з російськими ЗМІ. Ще рідше доводиться чути від цієї завжди стриманої людини доволі відверті речі з програмним змістом, причому розраховані на іноземну аудиторію. Втім, активна підготовка до Вільнюського саміту «Східного партнерства», на який Україна покладає величезні надії, та масована інформаційна атака з півночі змушують вдаватися до конкретних формулювань, відстоювання своєї позиції, заснованої на чітко визначених національних інтересах. Напередодні робочого візиту до Астани (для участі в засіданні Вищої Євразійської економічної ради на рівні глав урядів у широкому форматі) Микола Азаров розставив практично всі крапки над «і» сучасного політичного моменту в інтерв’ю телеканалу «Росія 24». Так, він окреслив економічні вигоди для України після підписання Угоди про зону вільної торгівлі та безвізовий режим з Європейським Союзом. 

РОССИЯ 24 – Николай Янович, здравствуйте!

АЗАРОВ М.Я – Добрый день!

РОССИЯ 24 – Спасибо, что уделили нам время, согласились на интервью, особенно в такой момент, очень важный с исторической точки зрения, для Украины. Я, пожалуй, с этих главных тем и начну. Я имею в виду сотрудничество Украины с ЕС и возможное сотрудничество с ЕврАзийским Союзом. 

Російська Федерація як експортер природного газу та Європейський Союз як споживач повинні нарешті визначитися з обсягами газу, які транспортуватимуться українською газотранспортною системою, заявив глава уряду Микола Азаров під час X Міжнародної конференції YES у Ялті. Прем’єр-міністр зазначив, що останнім часом значно зменшилася прокачка вуглеводнів до Європи нашим трубопровідним транспортом. Вітчизняна ГТС працює на 60% потужності. При цьому підтримка її функціонування досить затратна для України.
«Запитую у представників Єврокомісії: чому Україна повинна зазнавати таких колосальних затрат? Може, нам ухвалити рішення і законсервувати дві гілки газопроводу? Залишити 50 мільярдів кубометрів — нам цього цілком достатньо. Приймаймо рішення на перспективу. Якщо ця система потрібна Європі й Росії, так і скажімо. Якщо не потрібна, — також приймімо відповідне рішення.

Нещодавно в Україні відзначили свято сильних, рішучих, самовідданих і мужніх людей — День рятівника. Ці люди щодня забезпечують надійний захист життя українців та національного багатства від катастроф і стихії. Вони цілодобово підтримують бойову готовність до боротьби з лихом і завжди допомагають тим, хто цього потребує.
Як повідомили «УК» в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру, з початку року на урядову «гарячу лінію» та веб-сайт центру надійшло 1170 звернень від громадян з питань надзвичайних ситуацій. Більшість з них були пов’язані з метеорологічними небезпечними явищами: зливами, ураганами, сильними снігопадами, градом; геологічними: зсувами, обвалами, просіданнями земної поверхні. А також з гідрологічними: паводками, підвищенням рівня ∂рунтових вод. Було багато звернень і з приводу пожеж та вибухів. 

Беззаперечно, зростання акцизних доходів державного бюджету з початку 2013 року не можна не вважати успішним. Тільки за 8 місяців акциз забезпечив більш як 17,5 мільярда гривень — тобто понад 8% доходів держбюджету. Акциз вийшов на почесне третє місце за податковими надходженнями, а в перспективі, зважаючи на динаміку, може посісти навіть другий щабель, випередивши податок на прибуток підприємств.
 

За останні роки в Україні відбулися тисячі корпоративних конфліктів з використанням рейдерських схем проведення додаткових емісій, ухваленням неправомірних судових рішень, організацією сумнівних акціонерних зборів тощо. На жаль, дедалі частіше рейдери захоплюють контроль над бізнес-активами, використовуючи корупційні зв’язки у владних структурах різного рівня.