Кабінет Міністрів України подав до Верховної Ради проект закону  України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об’єктами державної власності». Він зокрема передбачає включення до органів управління підприємств з державною часткою власності незалежних директорів (НД).
За словами міністра економічного розвитку і торгівлі Ігоря Прасолова, система управління підприємствами з держчасткою, яка існує, через уповноважених представників держави не забезпечує належного економічного ефекту. Останні — державні службовці, які часто не мають достатнього досвіду у сфері корпоративного управління, матеріально не зацікавлені у підвищенні ефективності діяльності підприємств. При цьому виконання обов’язків на основному місці роботи не дає змоги приділяти належну увагу питанням діяльності компаній. 

Якось моя знайома позичала в колеги чималу суму грошей. Остання ж дуже тривожилася за свої накопичення, тому переймалася, щоб отримати таке засвідчення позики, яке б не викликало жодних сумнівів. Інший колега — юрист за фахом — порадив передати гроші і скласти розписку за присутності двох свідків, які, до всього, мають поставити підписи на цьому документі. Так і зробили. Однак чи часто так серйозно підходять до справи приватні особи, позичаючи гроші? Зазвичай віддають кошти і пишуть розписки, як кажуть, без сторонніх очей. Але потім інколи трапляються проблеми. Мовляв, розписку я тобі дав, а грошей і в очі не бачив. І якщо позикодавець у такому разі звернеться до суду, то нерідко складно встановити, було передано ті гроші чи ні.  

Мабуть, ні для кого не секрет, що держзакупівлі тривалий час були, як мовиться, справжнім клондайком для не чистих на руку чиновників та різних посередників. За висновками експертів, унаслідок різних маніпуляцій та зловживань, завищення цін під час закупівель товарів і послуг державний бюджет щорічно втрачав мільярди гривень. Неодноразові спроби навести лад у сфері держзакупівель мали тимчасовий ефект, оскільки контрольно-ревізійним органам явно бракувало важелів впливу на ситуацію. І ось 17 вересня цього року набрав чинності новий Порядок проведення перевірок держзакупівель (далі — Порядок. — Ред.) Держфінінспекцією. Про новації  та очікувані практичні результати від його дії ми вирішили з’ясувати під час спілкування з Ганною Єрміловою — начальником Управління моніторингу ризикових операцій та державних закупівель Державної фінансової інспекції України. 

Попит на споживчі кредити, попри не надто привабливі річні відсоткові ставки, залишається серед пересічних українців високим. Такі позики також полюбляють надавати майже всі банки, тому обсяги їх видачі зростають щомісяця. Про це розповідають і переконливі цифри. Так, на початку вересня компанія Porsche Finance Group надала результати свого дослідження ринку автомобільного кредитування України. Згідно з ними, частка куплених таким чином автівок у січні — серпні 2013 року становила 24%, що на 1,2% більше, ніж за аналогічний період 2012 року.   

Майже десятиліття деякі українські банки продовжують наполегливо пропонувати своїм клієнтам (здебільшого власникам зарплатних карт) пільги для користування кредитом у так званий грейс-період, за який кілька десятків днів взагалі не стягують жодних відсотків. Нині така «щедрість» фінансових установ уже не дивина, і не лише не відлякує щасливих власників пластикових карток, куди справно щомісячно надходить платня, а й навпаки, спонукає закріпити збільшений інтерес громадян до нібито безплатного сиру.
Нині в Україні пластикові кредитні карти з грейс-періодом уже стали надбанням не лише найбільших, а і дрібніших фінансових установ. Проте дослідження, проведене на цьому сегменті ринку, показало, що, по-перше, умови надання пільгових періодів в них майже схожі (мало хто з банків хоче виокремитися), по-друге, на сайтах фін?установ не завжди можна докопатися до  суті та цифр, які характеризують такий період. 

Кінець літа — початок осені щороку для банківської системи країни є сезоном започаткування різних акцій, зрозуміло, на більш привабливих, ніж кілька місяців тому, умовах. Часто банки також змінюють свою тактику та замислюються над упровадженням більш віддаленої стратегії. З чим прийшли до своїх клієнтів восени 2013 року вітчизняні банківські установи? 
Щоб склалося правильне уявлення про поведінку банків восени цього року, треба згадати, що було кілька місяців тому, тобто влітку. 

Зниження з 1 січня 2014 року податку на додану вартість з 17 до 9%  (нині діюча ставка — 20%) з одночасним скасуванням пільги з ПДВ та паралельне введення компенсаційного податку з обороту із ставками 1 і 2%, залежно від виду діяльності. Саме такі ініціативи Міністерства доходів і зборів закладені в законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого вдосконалення оподаткування податком на додану вартість». 

Це вже друге зниження в цьому році. Перше сталося в червні — тоді Нацбанк також зменшив облікову ставку на 0,5 відсоткового пункта і закріпив її на рівні 7%. А попередня ставка — 7,5% — трималася на незмінному рівні з березня 2012 року.  
Директор департаменту грошово-кредитної політики НБУ Олена Щербакова, пояснюючи чергове зниження облікової ставки, нагадала, що остання — базовий орієнтир монетарної політики і сигнал учасникам ринку про те, що регулятор проводить політику, спрямовану на здешевлення кредитних ресурсів. А нинішньому рішенню НБУ, за її словами, посприяло кілька чинників. 

Українців таки звільнили від сплати податку на житлову нерухомість цього року. Тепер у 2014-му за житло, яке підлягає оподаткуванню, власники заплатять за попередній — 2013-й.     
Ще на початку цього року, після того, як вступив у дію податок на нерухоме майно (згідно зі статтею 265 Податкового кодексу), деякі експерти заявляли, що цього року цей податок не запрацює. І мотивували це тим, що тодішня Державна податкова служба (нині це вже Міністерство доходів і зборів) не готова адмініструвати його, а також браком повної бази платників. 

Недавнє об’єднання податкової та митної служб у новоствореному відомстві — Міністерстві доходів і зборів України має стати сигналом для розвитку бізнесу та поштовхом до оздоровлення державної економіки. Це   один із важелів, застосування якого дасть змогу здійснити нові якісні перетворення в державі.

  На цю та інші податкові теми кореспондент «УК» бесідує з начальником ГУ Міндоходів у Сумській області Олександром СЕМЧЕНКОМ.