Коли ціни на енергоносії стають непомірним тягарем для бюджетних установ, в них починають упроваджувати технічні новації, аби заощадити кошти. Задумуються і над ефективнішими способами обігрівання приміщень.

Будинки культури, школи, дитсадочки, побудовані 30 і більше років тому, вже на рівні проектування були далекими від енергозбереження. Нині це вилазить боком. Як краще діяти, щоб менше витрачати, а більше тепла отримати? Відповідь на це запитання може підказати, наприклад, енергетичний аудит будівель. До послуг такого методу звернулися у Закарпатті — тут на початку року громадська організація «ФОРЗА» у рамках проекту «Школи крокують до енергозбереження» у школах сіл Есень, Коритняни та селищі Середнє запровадили енергоаудит. 

Нині вартість спожитої в оселях наших співвітчизників електроенергії прямо залежить від обсягів її використання. Зокрема для більшості абонентів електромереж діє межа 150 кВт/год на місяць, перевищення якої обертається 30-відсотковим здороженням понадлімітних витрат. Здавалось би, це має спонукати споживачів до ощадливості та підвищити вартість утримання житла лише для заможних громадян, як це доводили нам ще за часів попереднього уряду, коли вперше ініціювали запровадження підвищеного тарифу «для багатих».  

Зміни — ворог стабільності. Але інколи вони життєво необхідні, бо за поняттям стабільності часто ховаються відверто застійні явища, які гальмують прогрес, позитивні починання. Сьогодення ж потребує динаміки та вміння миттєво орієнтуватись у лабіринті сучасного життя, приймати важливі рішення в режимі реального часу. Торік реформи, часом складні й болючі, торкнулися всіх сфер життєдіяльності країни. Складні питання змушені були вирішувати і вітчизняні  підприємства.

Рівненщина — лідер за темпами заміщення дорогого імпортного газу альтернативними ресурсами. Якщо середньоукраїнський показник заміщення місцевою сировиною становить 1,5% загального обсягу споживання енергоносіїв, то в Рівненській області він сягає вже 3,5%. А в 2012-му область має подолати 4-відсотковий «бар’єр» заміщення газу відновними та альтернативними видами палива. Такі перспективи визначили в програмі економічного та соціального розвитку області.  

Київ переходить на облік комунальних послуг за фактом споживання. Тобто комунальники взяли курс на встановлення будинкових лічильників. А отже, й на оплату послуг за їх показниками. Справа, безумовно, хороша. Але на початку року, не пояснивши вчасно киянам про свої дії, викликали шквал запитань і скарг на свою адресу. Нині ж намагаються «виправитися». Як зауважили в комунальному підприємстві «Головний інформаційно-обчислювальний центр», зважаючи на звернення жителів міста, комунальники вирішили розмістити додаткову інформацію в платіжках.

Хоч як це парадоксально, часто рушієм прогресу або успіхів стає скрутне становище, в яке потрапляє людина чи країна. Приміром, Японія, яка фактично не має багатої сировинної бази та корисних копалин, змушена була наполегливо шукати свою нішу в світовій економіці.  І  цілеспрямовані пошуки увінчалися успіхом — нині кожен знає, що ця країна за короткий післявоєнний відрізок часу стала однією з найрозвиненіших у світі, а новітні технології дали змогу знизити енергозатратність на виробництво продукції до мінімуму. Україна похвалитися цим не може, однак астрономічні ціни на російський газ, які, приміром, у п’ять разів перевищують американські і роблять українську продукцію неконкурентоспроможною, підштовхнули владу на пошук альтернативи російським вуглеводням.  

Після локалізації та ліквідації позаштатної ситуації, що виникла наприкінці минулого року  на береговій насосній станції Запорізької ТЕС, нині вже включили в мережу енергоблок № 3 потужністю 300 МВт. Поки блок має знижене навантаження в обсязі 200 МВт, що дасть можливість виробляти необхідну кількість пари для пусків інших енергоблоків в міру завершення відновлювальних робіт.

Вітроенергетика — річ не нова ані для світу, ані для України. Спеціалісти виділяють три етапи становлення альтернативної енергетики в нашій країні. Перший пов’язаний із борошномеленням. Чи не в кожному селі століттями стояли вітряки, енергію яких використовували для своїх потреб селяни. Другий етап відносять до 30-х років минулого століття, часу розробок Юрія Васильовича Кондратюка. Саме тоді в Балаклаві встановлено діючий експериментальний вітроагрегат потужністю 100 кіловат, який створив Ю. Кондратюк.

Вінниччина, яка, за результатами дослідження аналітичного центру «Бюро економічних і соціальних технологій», очолила рейтинг найбільш енергоефективних регіонів України, будує свій Копенгаген. В області понад сто котелень працюють на відновлювальних видах енергії! Власне, вони радше позитивна мозаїка, бо ще немає такого, щоб певний населений пункт повністю користувався місцевими енергоресурсами. Але буде!
Так, село Северинівці Жмеринського району газифіковане, та воду в сільський водогін качає вітряк, ще один — виробляє струм для спортзалу, а теплонасос геотермальну енергетику землі перетворює на тепло для амбулаторії. Приміщення сільради, дитсадка обігрівають піролізні котли, які працюють на трісці.

Постачання скрапленого газу може стати одним із джерел диверсифікації. Для тих, хто з читачів не в курсі, скраплений газ — це природний газ, але у «замороженому» стані. Його постачають до терміналу танкерами морським шляхом. Там «розморожують» і звідти трубопроводом газ надходить на ринок.  
 В Україні розглядають питання будівництва терміналу скрапленого газу згідно з техніко-економічним обгрунтуванням (ТЕО) відомої світової  компанії.