Терміни видачі та кількість дозвільних документів, що необхідні для впровадження проектів, пов’язаних із заміщенням споживання газу, планується скоротити. Такими словами в ході засідання Антикризового енергетичного штабу віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Володимир Гройсман розпочав свій виступ щодо шляхів реалізації заміщення споживання газу підприємствами теплоенергетики та практичного впровадження стимулювання споживачів природного газу та теплової енергії до переходу на електроопалення.  

Торік Сумщина використала майже 1,085 мільярда кубометрів природного газу. З них населення — 482 мільйони, промисловість — 370, підприємства комунальної енергетики — 230, бюджетна сфера — 26 мільйонів кубометрів.
Як говорить експерт з питань енергозбереження, радник голови Сумської ОДА Марк Берфман, цифри потрібні для прискіпливого «рентгена» всього господарства і чіткого висновку: наступний опалювальний сезон може бути складним і проблематичним. І насамперед у житловому секторі — саме він найбільш залежний від газу.
Нині в області активно вишукують усі резерви, щоб хоч якось компенсувати газовий дефіцит. Наприкінці червня окремим розпорядженням голови Сумської ОДА створено кризовий енергетичний штаб, що взяв на себе відповідальність за майбутню зимівлю. До його складу ввійшли представники всіх гілок влади, фахівці з питань енергозбереження, представники установ, підприємств та організацій, від роботи яких залежатиме температура повітря у квартирах і будинках городян і селян, школах, лікарнях, дитячих садках…

До 2017 року наша енергетична система повинна об’єднатися з  енергосистемою Євросоюзу. А для цього Україна має створити технічні умови. Про це заявив на брифінгу в Кабміні заступник міністра енергетики та вугільної промисловості Вадим Улида, наголосивши на тому, що інтеграційні проекти є пріоритетними.

За його словами, таке об’єднання дасть змогу Україні залучити необхідні інвестиції в модернізацію вітчизняної енергетики, а також поліпшити безпеку постачання енергоресурсів споживачам. Він нагадав, що нині українська енергосистема (ЕС) роз’єднана з ЕС Європи і з’єднана з ЕС країн СНД. «Маючи значний потенціал для виробництва енергії, ми використовуємо його лише наполовину, — констатує він, — і нам потрібен ринок збуту, щоб реалізувати цей потенціал». 

Можливість будівництва Канівської ГАЕС у с. Бучак у 2014 році обговорили учасники спільного виїзного засідання громадської ради при Міненерговугілля, президії та науково-технічної ради асоціації «Укргідроенерго», відділення енергетики Української академії наук та ради ветеранів енергетики України. Як підкреслив генеральний директор ПАТ «Укргідроенерго» Ігор Сирота, майбутня електростанція є гідроакумулюючою, торік проведена комплексна державна експертиза проекту будівництва ГАЕС в ДП «Укрдержбудекспертиза», а екологічна — в Мінприроди. За підсумками обох експертиз одержані позитивні експертні звіти.   

Україна і Росія за посередництва ЄС під час переговорів не досягли домовленостей щодо ціни на газ і боргових зобов’язань. Тож Україну перевели на режим передоплати, і «Газпром» уже звернувся до Стокгольмського арбітражу через газовий борг. У відповідь НАК «Нафтогаз України» вимагає від «Газпрому» через Стокгольмський арбітраж 6 мільярдів доларів за поставки газу за завищеними цінами. 

«УК» звернувся до експертів газового ринку і юристів, які працюють у цій галузі, з проханням прокоментувати перспективи і наслідки такого протистояння. 

З послами всіх країн Європейського Союзу, Сполучених Штатів Америки Джеффрі Пайєттом і представництва ЄС в Україні Яном Томбінські зустрівся міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Продан. Він поінформував про позицію Української сторони за результатами третього раунду переговорів у форматі Україна — ЄС — РФ з питань безпеки поставок природного газу в Україну та до країн ЄС.
Вітчизняний фахівець наголосив, що найрезультативнішими були переговори 2 червня 2014 року, коли російська сторона отримала частину оплати — 786 мільйонів доларів за січень, лютий та березень 2014 року, що не викликала заперечень в обох сторін, та погодилася на пакетне врегулювання проблеми шляхом узгодження ціни на газ та графіка оплати. Проте, за словами міністра, вже під час третього раунду переговорів 9 червня російська сторона змінила свою позицію і визначила новий підхід до формування ціни: її може бути знижено на 100 доларів за рахунок скасування експортного мита. 

Норвегія, експортуючи газ, планує з часом відмовитися від видобувних енергоносіїв та отримувати достатньо енергії з сонця, землі, води, вітру і біомаси. Звісно, ця країна багата і тому може собі це дозволити. Але ж вся Європа ставить перед собою чіткі завдання з енергоефективності та енергозбереження. До 2020 року 20% всієї виробленої енергії Європа планує отримувати з відновлювальних джерел. Заможно живуть, проте ресурси використовують ощадливо. 

Фінансовий стан енергетичного комплексу України погіршується. Особливе занепокоєння в експертів викликають неплатежі за електроенергію водоканалів та шахт — через низький рівень бюджетного фінансування вони стрімко накопичують заборгованість перед обленерго.
Енергопостачальні компанії, у свою чергу, не можуть розрахуватися з ДП «Енергоринок» — підприємством, що закуповує електроенергію в енергогенеруючих організацій і продає її обленерго.

На догоду своїм політичним інтересам Москва може перекрити газовий кран. Принаймні вона близька до такого рішення. На це вказує заява Путіна про те, ніби левову частку доходів РФ забезпечує нафта — 194 мільярди доларів, а не газ — 28 мільярдів доларів. Тобто від експорту газу РФ може тимчасово відмовитися.
Немає сенсу обговорювати мотиви Росії — економіки і здорового глузду тут мало. Інше, більш важливе питання: як Україні вирватися з газової залежності «старшого брата»?

Альтернативою використання російського газу, крім відомих реверсних джерел, для економіки держави і зокрема металургійної галузі може стати повне впровадження технології пиловугільного вдмухування, що потребує використання коксівного вугілля зі зниженим вмістом сірки. Для порівняння: уже кілька металургійних заводів перейшли на нову технологію. Як наслідок, об’єм використання газу для потреб галузі з майже 7 мільярдів кубічних метрів знизився до 3,5 мільярда кубів, і ще можливе зменшення його використання.