Навряд чи хто забув сюрпризи минулого літа. Неймовірна спека, посуха упродовж тривалого часу були темою номер один. Кожен відчув на собі, що несуть зміни клімату, вже й цього року. Згадаймо низку жарких днів, після яких раптово настало похолодання. Та ще й яке! Як повідомили в Центральній геофізичній обсерваторії, 27 червня в Києві побито рекорд найнижчого значення максимальної температури повітря, що тримався 117 років, — 14,9° С. Попереднє значення найнижчої температури (17° С) зафіксували 1894 р. Друга половина липня і серпень, за даними Укргідрометцентру, знову обіцяють бути спекотними. 

Наприкінці червня в Одесі дано старт унікальним гідротехнічним роботам, чиїм результатом має стати система відведення стічних вод, котра викидатиме їх в море аж на 4 км від берега. Вважається, що цього має вистачити, аби на пляжах вода була практично вільною від міських стоків.  

Із 7 по 17 липня температура повітря поступово зросте до 25-30 градусів, а в період з 11 по 17 липня переважно в південних, центральних і східних областях вона сягатиме 30-35 градусів вище нуля. Про це розповів на прес-конференції начальник Українського гідрометцентру Микола Кульбіда. 

У рамках екологічної акції «УК» у Міжнародний день Дніпра запрошуємо до розмови відомого вченого Аркадія Шапара. Нещодавно він виступав на засіданні Бюро Відділення наук про Землю НАН України з пропозиціями щодо оздоровлення басейну Дніпра. Головна його ідея  — річку слід привести до природного стану. Звичайно, не всі погодяться з висновками науковця. Надамо слово й тим, хто має іншу думку щодо порушеної проблеми. 

У Луцьку відкрито першу у басейні річки Прип'ять автоматизовану гідрометеоролічну станцію

Літо. Росяний луг. Хвилясте хлібне поле. Бредеш густою травою і раптом з-під самих ніг — фрррр… Сіра куріпка випурхнула. Гучно ляскаючи крильми, відлетіла недалеко і знову пірнула в зелену купіль.

А ось подав голос перепел. «Пить підем! Пить підем!» — скликає виводок. Важко помітити його —рудувато-сірого, строкатого, короткохвостого — у траві. Та коли вже відчує небезпеку, швидко побіжить, тоді зненацька злетить, посилаючи на землю гучне «тюрлю»…

Вищі темпи розвитку в найближче десятиріччя  забезпечить «зелена» економіка — в цьому переконана ООН. Згідно з дослідженнями фахівців, у довгостроковій перспективі інвестиції в «зелену» економіку   сприятимуть керованому її зростанню, створять нові робочі місця, зменшать бідність на планеті. Прогнозовані щорічні витрати на перехід світу до ресурсозберігаючої низьковуглецевої економіки в 2012-2050 роках мають становити 1,35 трильйона доларів. Серед одержувачів екологічних інвестицій називаються 10 ключових секторів: сільське господарство, ЖКГ, енергетика, рибальство, лісове господарство, промисловість, туризм, транспорт, утилізація та переробка відходів, керування водними ресурсами. 

Днями вчинив самогубство японський фермер — ймовірно, не зміг витримати вантажу економічних та особистих проблем після аварії на атомній електростанції «Фукусіма-1». Примітно, що сталося це через три місяці після потужного землетрусу й руйнівного цунамі, які  сколихнули країну Східного Сонця 11 березня.

Світові інформаційні джерела повідомляють: селянин, який мав молочну ферму за 40 кілометрів від АЕС, повісився у власному будинку, а на стіні залишив написи: «Усе через АЕС!», «Тим, хто виживе, — не здавайтеся перед АЕС!».

Продовжуючи екологічну акцію «Немає другого Дніпра», «УК» запросив до розмови вченого зі світовим ім’ям у галузі водного господарства, раціонального і збалансованого природокористування, природовідтворення та сталого розвитку Анатолія Яцика. Він є міжнародним експертом Всесвітньої організації охорони здоров’я з проблем екології.

Начальник державної екологічної інспекції в Черкаській області Микола Клименко не приховує: незважаючи на його чималий досвід, працювати нині досить складно. Всіма можливими й неможливими методами на працівників інспекції намагаються тиснути, домагаючись певних преференцій, порушень встановлених природним законодавством норм. Однак важливий природоохоронний підрозділ не втрачає головного орієнтиру — забезпечувати додержання законодавства на території регіону. Для цього збільшує кількість перевірок, добивається високої  їхньої результативності.