В умовах широкомасштабної війни, яку розв’язала росія проти нашої держави, український уряд докладає всіх зусиль, щоб країна могла протистояти агресорові та виконувала всі взяті на себе зобов’язання. А щоб вчасно почати фінансувати видатки в наступному році, Кабінет Міністрів вже напрацював і презентував держбюджет-2023.
«Попри війну, ми передаємо бюджет до парламенту вчасно, тобто до 15 вересня, як і передбачено чинним українським законодавством. Бюджет 2023 року — це бюджет для перемоги. Уже зараз ми чесно говоримо суспільству, що рік буде непростим. Війна — це дорого. Дуже дорого. Тому головне завдання — максимально ефективно використовувати кошти, які в нас є.

 Попри масштабні руйнування сільськогосподарської інфраструктури, мінування наших полів та зниження обсягів виробництва, провідні експерти стверджують, що цій ключовій галузі навряд чи загрожує втрата статусу житниці Європи та світу.
«Урядовий кур’єр» намагався проаналізувати стан сільського господарства України в цей важкий воєнний час, зміни у спеціалізації вирощування культур та роботу тваринництва, життєдіяльності підприємств.

 Згідно з чинним податковим законодавством, українські біженці мають задекларувати отримані від іноземних урядів кошти. А якщо так, то декларацію про отримані у 2022-му гроші треба подати до 1 травня 2023 року. Із цих грошей до 1 серпня 2023-го треба сплатити податок на доходи фізичних осіб (18%) та військовий збір (1,5%).
Чимало біженців,  дізнавшись про це, обурюються, кажучи, що за кордоном їм і так живеться нелегко, й  витрачають вони там не лише гроші іноземних урядів, а й свої кревні, які закінчуються.

 Ще наприкінці першої декади серпня Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що уряд розпочав роботу над державним бюджетом країни на наступний рік, наголосивши, що це буде документ воєнної економіки, в якому пріоритети — армія та безпека. Керівник уряду дав чітко зрозуміти: державний бюджет-2023 передбачає збереження виплат за всіма соціальними програмами.
«Урядовий кур’єр» вирішив глибше зануритися в цю тему, хоч офіційних напрацювань щодо головного фінансового документа на 2023 рік ще немає. 

Миколі Зимогляду 58 років. Із них 36 працює у СТОВ імені Шевченка раніше Лебединського, нині Сумського району, зокрема 17 — генеральним директором. У молоді роки тривалий час трудився пліч-о-пліч із колишнім керівником господарства героєм соціалістичної праці світлої пам’яті Іваном Остапенком. Саме від нього перейняв найкращі риси аграрія-господарника, завдяки чому товариство багато років залишається флагманом сільськогосподарської галузі Сумщини й України.

Хлібороби Полтавської області здобули важливу перемогу на аграрному фронті. У складних погодних умовах і з розбомбленим Кременчуцьким НПЗ, коли пальне для збиральної кампанії доводилося завозити з-за меж області, вони впорали майже 368 тисяч гектарів ранніх зернових сільськогосподарських та зернобобових культур. Зокрема 262 тисячі гектарів озимої та ярої пшениці, 91,4 тисячі гектарів озимого та ярого ячменю, 4,4 тисячі гектарів жита, 2,2 тисячі гектарів вівса, 7,7 тисячі гектарів гороху і намолотили 1,5 мільйона тонн зерна (торік було 1,73 мільйона тонн), з них пшениці 1,1 мільйона тонн.  Середня врожайність — 41,2 центнера з гектара.

 Нещодавно Нацбанк України оприлюднив звіт про роботу банківської системи під час воєнних дій. У ньому зазначено, що діяльність банківських установ уже повністю відновлено навіть у тих місцевостях, які було звільнено від окупантів. «Урядовий кур’єр» вирішив ретельно проаналізувати сучасний стан роботи банків.

 Нещодавно заступник міністра економіки Денис Кудін заявив, що кризу, яка розпочалася навесні, нині успішно подолано і  на ринку пального начебто вже немає дефіциту.
Нагадаємо, що у матеріалі «Урядового кур’єра» «Уряд напрацював рішення з подолання дефіциту пального» від 12 травня 2022 року ми провели ретельний аналіз кризи на ринку. Тоді можновладці та нафтотрейдери  в умовах нестачі бензинів і дизельного пального відновлювали логістичні ланцюги постачання і шукали нові шляхи з країн Західної Європи.

Оприлюднена 2 серпня постанова Кабінету Міністрів України №856 про пільгову іпотеку набуває чинності 1 жовтня 2022 року. Експерти зазначають, що текст затверджених нею Умов забезпечення приватним акціонерним товариством «Українська фінансова житлова компанія» доступного іпотечного кредитування громадян України»  не дає чіткої відповіді щодо механізму реалізації програми, хоч і окреслює її контури.

 Нещодавно перша заступниця голови правління Нацбанку України Катерина Рожкова заявила, що підняття головним фінрегулятором облікової ставки до 25% стало точкою відліку для збільшення відсоткових ставок банками, а також зменшило тиск на валютний ринок
«Урядовий кур’єр» вирішив проаналізувати, як підняття цього важливого показника, що відбулося два місяці тому, вплинуло на пересічних громадян та банківську систему й економіку України загалом.