«Наші пропозиції зрозумілі й конкретні. Вони стосуються будівництва олійного трубопроводу від України до польського порту «Гданськ», збільшення кількості залізничного й автотранспорту в Європі для спільного бізнесу, будівництва кількох термінальних перевантажувальних комплексів на кордоні між Україною та європейськими країнами. Реалізація цих заходів зробить такі транспортні коридори постійними. Це, як мінімум, стримає зростання цін в Європі, поглибить зв’язки між українським та європейським бізнесом, відкриє нові проєкти в переробці, й не лише в ній», — зазначив урядовець.

 Юрієві Громаку 54 роки. За освітою вчитель, багато років працював в освітянській галузі на різних посадах. Однак як каже нині, від землі ніколи не відривався, із 2008-го її обробляє. Коли ж школу-інтернат, яку очолював, закрили, вирішив створити сімейне фермерське господарство.
Торік у січні зареєстрував ФГ «Оберіг», розпочавши нову сторінку в трудовій автобіографії. Наголошує, що в сільському господарстві далеко не новачок, це дало змогу без жодних зволікань повноцінно працювати. 

Уряд щодня докладає всіх зусиль, щоб в умовах війни наша держава вистояла фінансово та економічно.  Прем’єр-міністр Денис Шмигаль нещодавно заявив: «Вдалося цю стійкість забезпечити, і важливо, аби так було й надалі. Для цього Кабмін активно співпрацює з міжнародними партнерами та водночас підвищує самодостатність України, адже її економічна стійкість нерозривно пов’язана із приватним сектором: більше приватних бізнесів — більше робочих місць і податків для держави».

Попри тяжку війну в Україні, все-таки працює ринок довготривалого кредитування під заставу нерухомості. І навіть уряд ухвалює відповідні рішення щодо перезапуску програми пільгової іпотеки. «Урядовий кур’єр» аналізує стан розвитку цього важливого ринку та його перспективи на найближче майбутнє.
Кабінет Міністрів ухвалив дві постанови, які врегульовують питання пільгового іпотечного кредитування. Програму планують запровадити 1 жовтня 2022 року. Однак скористатися пільговим кредитом під 3% на 20 років з початковим внеском 20% на купівлю житла зможуть лише чотири категорії.

 У час, коли знаменитий херсонський кавун опинився в окупації в буквальному розумінні, його доволі успішно замінює соковита ягода, вирощена на Закарпатті. Її тут культивують, звісно, не в тих масштабах, що на півдні, однак певну частку в задоволення попиту на баштанні місцеві виробники таки вносять. Про те, чого досягли і на що сподіваються в майбутньому, розповідає кореспондент «УК» з місцевих кавунових плантацій.

Останніми роками мальовниче селище Сад під Сумами асоціюється із загальноукраїнським фестивалем промислових конопель Hemp Fest, який щороку збирає численних науковців, виробників, переробників цієї стратегічно важливої для України сільськогосподарської культури. Ось і цієї осені сюди завітали майже 80 учасників не тільки із Сумської, а й Хмельницької, Рівненської, Вінницької, Житомирської, Київської, Чернігівської, Харківської, Полтавської та Одеської областей. З огляду на воєнний стан захід провели у форматі науково-практичного семінару, що дало змогу проаналізувати здобутки коноплярства на полях інституту, області й України, виокремити пріоритети подальшого розвитку галузі, зокрема підвищення врожайності та якості врожаю, розширення галузей застосування насіння, волокна, стебел. 

 8 вересня Президент Володимир Зеленський підписав ухвалений у парламенті законопроєкт №5091, який запроваджує запобіжні заходи від шахрайства забудовників. Чимало експертів вважають цей документ революційним. «Урядовий кур’єр» вирішив проаналізувати цей документ, щоб з’ясувати, чим він добрий для пересічних українців та поганий  для  недбайливих забудовників.
Жодна українська компаніязабудовник не захотіла коментувати цей документ. Із цього можна зробити висновок, що закон добряче вдарить по потенційних та реальних не зовсім правових діях таких фірм  стосовно їхніх інвесторів.

 В Україні невпинно скорочуються золотовалютні резерви. Якщо на початок повномасштабної війни їх було 31 мільярд доларів, то тепер — лише 22,4 мільярда доларів. Яка причина такого скорочення? Чи можна було уникнути цього? «Урядовий кур’єр» шукав вичерпні відповіді на ці та інші запитання.
Напередодні повномасштабної війни Україна мала істотний запас золотовалютних резервів — 31 мільярд доларів. Після початку російського вторгнення більшість людей стали скуповувати валюту, щоб зберегти заощадження. Кількість валюти в державі стрімко зменшилася внаслідок обвалу експорту через бойові дії та заблоковані порти.

 Сумчанка Євгенія Пазинич — далеко не новачок у бізнесі: тривалий час займається підприємництвом в галузі ремонту та обслуговування автотранспортних засобів, має власну автомобільну мийку. Давно виношує задум про розширення бізнесу з надання послуг професійного хімічного чищення килимів. Підприємниця вважає, що ця послуга в області недостатньо розвинена та перебуває на стадії становлення.
Дуже часто після непрофесійної хімчистки замовники отримують послугу не найвищої якості — килими втрачають вигляд.

 Нещодавно лідерка партії «Слуга народу» Олена Шуляк заявила, що парламент розглядатиме податкову реформу, яку назвали «10—10—10», лише якщо її підтримає Кабінет Міністрів України. Тож згодом, коли це відбудеться, у Верховній Раді має з’явитися урядовий законопроєкт. Автори податкової реформи висувають кілька вимог до неї.
Насамперед податок на прибуток (ПП), податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) і податок на додану вартість (ПДВ) мають становити по 10% кожний. Заплановано скасування єдиного соціального податку (ЄСВ) та військового збору (нині 3%).