На господарському подвір’ї фермера Вадима Свєтлова із села Річки Білопільського району на Сумщині виокремлюються новенькі зернова сівалка та пружинна борона, які аж виблискують свіжою фарбою. Їхній господар залюбки пояснює, що обидва торішні технічні придбання — у межах відповідної урядової програми підтримки фермерських господарств, зокрема часткової компенсації витрат на придбання техніки вітчизняного виробництва. За сівалку ASTRA 6 PREMIUM, виробник  якої  ПАТ «Eльворті» (м. Кропивницький), фермерові компенсовано 115 тисяч гривень із загальної вартості 550 тисяч. А за пружинну борону  ЗПГ-15 «ЛИРА» виробника  «Лозівські машини» Харківської області держава відшкодувала 56 тисяч гривень, а техніка коштує 270 тисяч

Ті, хто проїжджає трасою Суми — Ромни, навряд чи звертають увагу на поворот до села із красивою українською назвою Ясени, що за кілька кілометрів від обласного центру. Майже непримітний — він губиться влітку у зеленому буйному листі навколишніх дерев, а взимку — у чорно-білому пейзажі зі снігів та плетива доріг і стежок. А саме в цьому мальовничому приміському селі розташована установа, робота якої заслуговує на неабияке пошанування та оцінку. Саме тут на початку минулого століття при Сумському сільськогосподарському училищі для обслуговування аграрного сектору Харківської губернії організували дослідну станцію. Через п’ять років на її базі створили Сумську сільськогосподарську дослідну станцію Харківського губернського земства

Те, що сумнозвісні «соєві правки» вилізуть боком нашим сільгоспвиробникам, «Урядовий кур’єр» уже  прогнозував. На жаль, за останніми відомостями, так і вийшло. Нагадаємо: норму про скасування експортного відшкодування ПДВ для сої та ріпаку з порушенням регламенту протягли до Податкового кодексу наприкінці 2017 року, але через численні протести аграріїв номінально скасували 30 серпня 2018-го. Саме номінально — не для всіх

Ми вже писали, яку небезпеку для вітчизняних аграріїв становить безборонне ввезення в Україну низькоякісної й підозріло дешевої гречаної крупи з Росії («УК» № 192 від 12 жовтня 2018). Падіння закупівельних цін на гречку розпочалося ще позаторік через перевиробництво у східного сусіда: 2017-го врожай гречки в Росії становив понад 1,7 мільйона тонн, а внутрішнє споживання вдвічі менше — лише 750 тисяч тонн. Надлишок скинули до  нас

Сумщина традиційно вважається аграрним краєм. Нині тут динамічно розвиваються рослинництво, тваринництво, відповідна інфраструктура. Про сьогодення і перспективи провідної галузі області кореспондентові «УК» розповідає директор департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Олександр МАСЛАК

Оцінити здобутки та проблеми аграріїв нам допоможуть дослідження Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки». Спершу про позитивне.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, уточненими з урахуванням статистичних даних станом на 1 листопада 2018 року та експертної оцінки до кінця року, валову продукцію рослинництва прогнозують у ціновому вимірі на рівні 198,5 мільярда гривень. Це на 10,6% більше, ніж торік, поінформував заступник директора інституту член-кореспондент НААНУ Микола Пугачов... 

Україна понад 200 років варить солодкі кристали. Образно кажучи, вітчизняна цукрова галузь давно грає у Лізі чемпіонів. З огляду на потенційні можливості галузі дуже важливо (економічно і соціально), аби щороку український цукор був на світовому ринку.

Утім, цей рік видався специфічним. У період копання солодких коренів, хоч урожайність била рекорди, експерти зменшили прогноз виробництва цукру. Причина — нижча за останні три роки цукристість, що зумовлено ґрунтово-кліматичними умовами року. Попри це і тепер наша країна із власним цукром, а з експорту матиме валютні надходження. 

Мабуть, нема більше у світі країни, де спільнота сільгоспвиробників така неоднорідна й строката, як в Україні. З одного боку — велетенські агрохолдинги, з другого  — не лише фермери, а й мільйони дрібних аграріїв — сімейних господарств та одноосібників, які виробляють сільськогосподарську продукцію нібито для власних потреб. Частина з них так і робить, хіба що інколи завезуть на базар кошик яблук та мішечок картоплі. Але ж є й інші, що разом виробляють значні обсяги товарної продукції, яка офіційно не обліковується і з якої не стягуються податки

Аграрна спільнота в особі провідних професійних громадських організацій одностайно стверджує: державна підтримка галузі в нинішньому вигляді неефективна. Передбачені на це бюджетні кошти або перепадають великим компаніям, які й так не бідують, або ж залишаються в бюджеті невикористаними, тоді як на інші державні потреби, як-от соціальні програми, фінансування війська, їх уже не лишається в достатній кількості

«Дуже важливо,  щоб державні програми підтримки садівництва  були стабільними»