Залишкові явища військової могутності колишньої радянської держави - занедбані за непотрібністю склади паливно-мастильних матеріалів, руїни будівель і споруд на службових територіях, порослі бур'яном аеродроми та полігони, знеструмлені і фактично знекровлені, без газу і водопостачання - житлові приміщення. На території Запорізької області, за даними відділу взаємодії з правоохоронними органами та оборонної роботи апарату облдержадміністрації, таких містечок, які повністю звільнили військові, вісім.

Щоб не заблукати в пошуках нового містечка з підбадьорливою назвою Відрадне, на Білгородському шосе у Харкові стоїть покажчик, який спрямовує всіх бажаючих відвідати дітей до Лісопарку. Саме тут, по сусідству з дитячим табором "Лісова казка", на чудовій розлогій галявині в оточенні вікових дубів розмістилося красиве "родинне гніздо". До нього входять фруктовий сад, ігровий майданчик, майстерня та три двоповерхові будиночки котеджного типу, в яких усе наближено до сімейної обстановки: на першому поверсі - вмебльовані кухні, побутові кімнати та зали для ігор і відпочинку, на другому - затишні спальні. Кожен котедж розрахований на десять вихованців. До школи їх возить автобус.

Завдяки грамотній акцизній політиці уряду та парламенту щодо тютюнових виробів бюджет України отримав у 2010 році 13 млрд грн! Це більше, ніж надходження до бюджету від тютюнових акцизів за 2008 та 2009 роки разом узяті й у 5 разів більше, ніж у 2007-му. Член бюджетного комітету ВР Дмитро Ветвицький порахував, що на ці кошти можна підвищити мінімальні пенсії щонайменше на 100 грн.

Нещодавно вчені спробували зробити надзвичайно важливу і дуже важку справу: підбити підсумки десятиріччя гуманітарної політики держави. І одразу, так би мовити, натрапили на камінь спотикання. А чи була в ці роки державна гуманітарна політика взагалі? Почали піднімати архіви. Концепції розробляли двічі - у 2001 і 2008 роках. Але пропозиції й побажання зависли у повітрі. Тобто весь цей час актуальним залишається запитання, поставлене ще раніше: "Що будуємо?", яке слід доповнити: "Кого виховуємо?"

В Едуарда Пелезинського, що мешкає по вулиці Миру, колодязь "розумний". Натиснув кнопку - і вода біжить у будинок, на город для поливу. Зробив він його зручним, щоб на старості не носити відрами. Проте нині 69-річний чоловік змушений користуватися привізною водою або на велосипеді вирушати за кілька кілометрів по криничну. В його колодязі вміст хрому у воді становить 19,86 мл/ дм3 при гранично допустимій концентрації 0,005 мг/ дм3.

...Щоб потрапити в кабіну до Костянтина Шапрана, треба було піднятися практично на другий поверх багатоповерхівки. Круті металеві сходинки - єдиний шлях до салону, нашпигованого найсучаснішою електронікою. Завдячуючи їй, ти почуваєшся за кермом цього 35-тонного велетня-самоскида немов у легковику. Таке саме, кажуть, відчуття і в салоні могутнього, але досить маневреного навантажувача, спроможного своїм ковшем набирати одночасно кілька тонн каміння будь-якої фракції.

Прочитав в "Урядовому кур'єрі" статтю В. Литвина "Регіоналізм у політичному вимірі" (N209 від 9.11.10) і вирішив висловити своє бачення окресленої проблеми.

Віднедавна цей день став календарною датою відзначення Всесвітнього дня дитини. І це не випадково. Адже з перших хвилин розбійницького нападу на будь-яку країну під колесами нацистської загарбницької машини гинули безневинні діти.

Одеситка Лілія Юсеф вже більше року не бачила свого 5-річного сина Мухамада. У серпні 2009 р. її колишній чоловік, громадянин Сирії Ахмад Юсеф вивіз хлопчика до себе на батьківщину. Жінка запевняє, що зробив він це за допомогою фальшивої довіреності про згоду матері на виїзд дитини.

...На виході у відкрите море відчутно штормило, а тут, у самому центрі наших Курильських островів - повний штиль та мальовнича краса рослинного світу. Звідси до острова Зміїний не більше 35 кілометрів. Не дивуйтеся, бо мова не про російські Курили, а про українські з такою самою назвою, які розкинулися у нижній частині причорноморської дельти Дунаю. Милуватися й милуватися цими неповторними заплавами, багатими на рибу та пернате розмаїття, та мені весь час так і кортіло розгледіти в далекій акваторії Зміїного бурові платформи наших сусідів. Але хоч як мружив очі, бачив на горизонті праворуч лише розпливчаті контури маяка на вході до румунського Сулинського каналу.