Безумовно, для модернізації виробництва та й загалом економічного розвитку  конкуренція є рушієм. Але змагальність  у межах країни і конкуренція на міжнародному рівні — це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці. Бо не дарма кожна держава, яка поважає своїх громадян, а отже й товаровиробників, всіляко сприяє просуванню своєї продукції на зовнішні ринки і  водночас захищає  внутрішні  від експансії агресивних імпортерів. 

Позаминулої п’ятниці з Білорусі надійшло повідомлення, що жителі прикордонних сіл вночі займають чергу на автомобільному прикордонному переході «Нова Гута», а вранці продають місця автомобілістам. А все тому, що цей перехід завжди перевантажений, оскільки звідси найзручніше потрапити в Україну. Перед вихідними черга тут іноді зростає до 300 і більше автомобілів.
Повідомлення, що називається, в тему: днем раніше довелося побачити іншу картину — Місія ЄС з прикордонної допомоги Україні й Молдові запросила на засідання робочої групи, яка оцінювала перші півроку роботи спільно керованого пункту пропуску «Росошани — Бричень» на українсько-молдовському кордоні. 

Якщо для школярів і жителів великих міст навчальний рік починається першого вересня, то для іногородніх студентів — мінімум за тиждень наперед. Адже слід попіклуватися про своє майбутнє помешкання. Зрозуміло, найдешевший варіант (але не завжди найкомфортніший) — гуртожиток. Як підготувалися навчальні заклади до прийому новоселів, досліджували наші кореспонденти.      

Свого приятеля Романа, що мешкає в будинку в передмісті Києва, я давно не бачив таким розгніваним. На нашу заздалегідь обумовлену зустріч він запізнився хвилин на сорок, а на моє іронічне зауваження щодо його незвичної непунктуальності та поганого настрою роздратовано відповів:

— Я подивився б на твій настрій, якби у твоїй хаті на цілу добу «вирубили» світло! До того ж, це вже третє чи четверте тривале відключення електрики з початку серпня! Тільки-но сильний дощ, шквальний вітер — і в нашому селищі світла немає. І жодної відповідальності власників енергомереж. Мабуть, «автономку» встановлюватиму: електрогенератори купуватиму, — вже спокійніше завершував свій монолог Роман. 

З перших днів Чорнобильської катастрофи, коли на телеекранах з’являється Прип’ять, оператори обов’язково показують ляльку у покинутій багатоповерхівці. Сприймають її не як забуту дитячу іграшку, а як своєрідний символ повернення місту життя. Є й інша реальність: на східцях, що ведуть до колишнього будинку культури, пробивши бетон, ростуть дерева. Вони ніби намагаються закрити від світу величезну трагедію. Але те й інше неможливо. Чи ж повернуться туди люди і ким? Про це наша розмова  з першим заступником голови Державного агентства з управління зоною відчуження Дмитром БОБРОМ. 

Ейфорія з приводу ратифікації нашою державою Договору про зону вільної торгівлі з країнами СНД (парафована поки що лише Білоруссю і РФ) закінчилася дуже швидко й холодним душем. Прибічники цього документа одноголосно стверджували: відтепер торговельні війни з нашим північно-східним сусідом відійшли в небуття, тож буде створено паритетні умови в торгівлі, товарообіг значно збільшиться, держбюджет отримає додаткові мільярди гривень. А як наслідок маємо введення Російською Федерацією з 1 вересня утилізаційного збору (відповідну постанову підписав російський прем’єр) — 30% за кожен транспортний засіб, який ввозиться до Росії, так і виготовлений на її території. Виняток становитимуть особисті автомобілі біженців і переселенців під час їхнього повернення на батьківщину, машини дипломатів та членів їхніх сімей, раритетні авто, тобто ті, з моменту випуску яких минуло більш як 30 років, а також автомашини, які ввозять з держав — членів Митного союзу. 

Фахівці застерігають: без квот для теле- і радіоефіру, які скасував «мовний закон», передач державною мовою значно поменшає.

Це відзначила Громадська рада при Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення у своєму зверненні, ухваленому нещодавно.

У документі, зокрема, констатується, що кількість контенту російського виробництва на вітчизняних каналах (і нині дуже велика) значно збільшиться, бо купувати і демонструвати такий контент мовникам стає вигідніше через зникнення витрат на дубляж чи титрування. До того ж, реалізуючи власні проекти російською, наші канали зможуть розраховувати на продаж таких передач російським мовникам. Безумовно, через здешевлення виготовлення сумісного  російськомовного продукту активізується і зросте й цей сегмент виробництва.  

Нещодавно директор енергетичних програм центру «Номос» Михайло Гончар висловив припущення, що торішня ситуація, коли «Газпром» намагався перекласти провину за недопостачання блакитного палива у європейські країни на Україну, може повторитися. «Ситуація може бути вкрай неоднозначною. Все залежить від того, якою буде зима цього року: чи аномально холодною, чи звичайною, чи теплою», — зазначив він. 

На вітчизняному ринку квіти неукраїнські. 90% продукції імпортують із Голландії, Німеччини та Франції. А якщо й вирощують на нашій землі, то переважно із привезеного звідти ж посадкового матеріалу. Ростуть ці квіти у тепличних комплексах, зведених за новітніми голландськими технологіями кмітливими інвесторами. А теплиці, де за радянських часів вирощували якісні сорти рослин, підприємці не бачать сенсу відновлювати. Та й селекцією професійно вже ніхто не займається... 

Від імені Уряду і особисто щиро вітаю Вас із Днем Незалежності України!

Державна незалежність відкрила унікальні можливості для економічного зростання, духовного розвитку та культурної розбудови нашої держави.