Велика кількість харчових отруєнь улітку — підгрунтя для посилення відповідальності недбальців, які стають причиною масових захворювань

Останнім часом у пресі часто з’являються повідомлення про так звані сезонні масові харчові отруєння українців. Наприклад — потерпілі 86 дітей у севастопольському таборі відпочинку «Альбатрос» та понад 40 дорослих і 6 дітей на весіллі у Львові. Хто винен у спалахах інфекційних захворювань і що маємо робити, аби цьому запобігти?  

 Без цього навдивовижу працьовитого і блискучого прозаїка годі уявити сучасний літературний процес в Україні. Він завжди в епіцентрі духовного, культурного, мистецького життя, а прізвище Слабошпицького вже стало своєрідним брендом творчої результативності й успішності. Сьогодні письменник — співрозмовник кореспондента «Урядового кур’єра».

У день рівноапостольної святої Ольги в Коростені вже традиційно проводять фестиваль авторської православної пісні «Вранішня зоря», що проходить у міському парку відпочинку біля пам’ятника княгині. Як стверджують літописи, саме вона, взявши хитрістю древній Іскоростень, «спалила його. І старійшин города спалила, а інших людей — тих побила, а других оддала в рабство мужам своїм». Однак чи варто обурюватись, що коростенці на рівних шанують пам’ять як «кровожерливої» княгині, так її противника — коростенського князя Мала, пам’ятник якому — неподалік Ольжиного? 

 Епідемія ВІЛ/СНІДу в Україні набуває ознак виходу із груп ризику на загальне населення. За словами заступника директора «Українського центру профілактики і боротьби зі СНІДом» професора Алли Щербінської, кількість ВІЛ-інфікованих вагітних жінок в Україні зросла з 1873 осіб у 2000 році до 6514 у 2010-му. При цьому кількість дітей, народжених ВІЛ-інфікованими жінками, збільшилась майже в 6 разів. За останнє десятиліття ВІЛ-інфіковані матері народили 28,5 тис. дітей. Станом на 1 січня 2011 року під медичним спостереженням з підтвердженим діагнозом ВІЛ-інфекція перебуває 2621 дитина, 678 дітей хворі на СНІД. У стадії підтвердження діагнозу ВІЛ-інфекції — 6500 дітей. 

 х не зустрінеш, ідучи вулицею, з ними не зіткнешся, спускаючись у метро, сідаючи в потяг. Але вони — самовпевнені, усміхнені, люб’язні, загорілі й білозубі — прагнуть з’явитися в нашій оселі віртуально, бо є героями різних розважальних шоу (танцювальних, співочих, кулінарних — яких завгодно!) та багатьох серіалів.

Зазвичай ніхто особливо не замислюється, як зберегти здоров’я, а коли хвороба ламає всі плани й наміри, ми починаємо шпигувати організм хімією. При цьому часто усвідомлюємо, що подібне лікування — лише боротьба з вітряками, бо так ми намагаємося боротися з наслідками тих негативних процесів, котрі відбуваються в організмі, й аж ніяк — із їхніми справжніми причинами. 

Біда в тому, що у вищих медичних закладах сучасних лікарів ніхто не вчить боротися саме з причинами хвороб — досить часто на них зовсім не зважають. Тим часом керівник Центру сімейної медицини «Лелека», провідний фахівець з психотерапії Тетяна Дугельна каже, що здоров’я кожного з нас — у наших власних руках. Та щоб не хворіти, треба знати, які саме причини викликають те чи інше захворювання. Саме про це — наша сьогоднішня з нею розмова.

 До остаточного закінчення вступного ажіотажу залишилося 10 днів — свої двері приймальні комісії зачинять 31 липня. Втім, уже сьогодні завершується прийом документів у випускників минулих років (які отримали атестат зрілості до 2007 року і не здавали ЗНО) — на них чекають вступні іспити, а також в абітурієнтів, у яких попереду творчі конкурси.

 У виставковій залі «Хлібня» Національного заповідника «Софія Київська» триває персональна виставка майстра народної ляльки Наталії Свиридюк з Полтави. Вона так і називається — «Полтавські рукотвори». Майстриня представила кілька десятків своїх кращих ляльок з майже двох тисяч, виготовлених нею за сім років, відколи займається цим ремеслом. Відомо, що ляльки-мотанки Наталії Свиридюк купували президенти України і перші керівники Полтавської області, народні депутати і художники, навіть родичі Степана Бандери, які нині мешкають у Німеччині.

У містечку Василівка дивом зберігся замковий комплекс – історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова». Згадку про неї знаходимо у відомій книзі видатного вітчизняного педагога Антона Макаренка: саме тут у 1925 році, вражений красою і оригінальністю архітектури, він прагнув розмістити свою унікальну школу для сиріт. 

Майбутні журналісти впродовж липня самотужки випускатимуть районну газету «Колос» у місті Погребище, що на Вінниччині. 

«Замість того, щоб у цей час бути на канікулах, студенти-журналісти погодилися пройти цікаву практику в редакції районки — вони заміняють штатних творчих працівників, які на цей час пішли у відпустки, — розповідає «УК» заступник директора Інституту журналістики КНУ ім. Т. Шевченка Юлія Нестеряк. — Така практика відбувається в незалежній Україні вперше і дає чудову можливість молодим людям отримати корисний досвід». Захоплюючу поїздку студентів вдалося організувати завдяки об’єднанню зусиль Інституту журналістики та Фонду розвитку журналістики ім. Анатолія Москаленка.