«Ліжко Осадчука» з допомогою електропульта, напругою 24 вольти, перемістивши інший тумблер мінімальним зусиллям пальця, дає можливість лежачому хворому  самостійно перевести себе із лежачого положення на спині у лежачу позу на правому чи лівому боці. Такий частий рух необхідний, щоб у хворого не утворювалися пролежні. За 15 секунд дієздатнообмежена людина зможе піднятись у сидяче положення під різними кутами й опуститися, також за бажанням хворого відкривається і закривається герметичне поліетиленове вмістище для справляння природних потреб.

 Нещодавня непопулярність інженерного фаху сьогодні обертається для України дефіцитом технічних кадрів. Тож випускники Чернігівського державного технологічного університету нині затребувані, як ніколи. Тим паче, тут готують мислячих фахівців, котрі навчаються в атмосфері творчого пошуку і про технології завтрашнього дня знають не лише зі спеціальної літератури. Про це — наша розмова з наймолодшим в Україні ректором Сергієм Шкарлетом.

Справжнім дивом називають миколаївські археологи відкрите ними «місто мертвих» в сучасному живому. Що ж настільки здивувало археологів? По-перше, те, що стародавнє кладовище, попри своє особливе розташування, прекрасно збереглося. Практично непошкоджені могили, нерозграбовані артефакти. По-друге, присутність некрополя підтверджує наявність поряд населеного пункту, який був північним кордоном знаменитої грецької Ольвії. А на місці розкопок виявлені речі, до цього часу не бачені навіть досвідченими археологами.

Експозицію Сумського художнього музею поповнили 350 документів, світлин, довідок, рукописів із життя, творчості й громадської діяльності українського живописця, мистецтвознавця, педагога і поета Никанора Онацького, уродженця хутора Хоменкове Бірківської волості Гадяцького повіту на Полтавщині (нині Липоводолинський район Сумської області). 

Доволі часто на узбіччі автошляхів можна побачити траурні вінки. Це означає, що хтось обірвав тут своє життя. Місцеві жителі кажуть про такі місця, що вони згубні, пропащі чи дивні. Науковці, люди з екстрасенсорними здібностями називають їх геопатогенними зонами (ГПЗ). Професор Тернопільського національного технічного університету ім. І. Пулюя Олег Покотило — біохімік,  захоплюється дослідженням аномальних явищ і прагне створити карту геопатогенних зон Тернопільської області. 

У Волинському краєзнавчому музеї громадськість зустріла рушникову доріжку та ікону Святогірської Божої Матері, що у серпні минулого року з міста Святогірська, що на Донеччині, стартували у всеукраїнський тур, присвячений 20-ій річниці Незалежності України.  

Видатний український флейтист Юрій Шутко, соліст Національної філармонії, першим i чи не єдиним в Україні не побоявся зайнятися виключно  сольним концертним музикуванням та вивів флейту з оркестрової ями на академічну сцену. Не маючи власного житла, музикант довгі роки збирав кошти на заповітну мрію — золоту флейту, яка звучить по-особливому. І зрештою таки придбав аж у Лондоні чарівний інструмент вартістю двокімнатної квартири в столиці. Сьогодні виконавець не лише збирає на свої концерти повні зали слухачів, а й займається дослідженням флейтового мистецтва та виховує талановиту зміну.

На Кримському півострові саме у розпалі курортний сезон. Відтак в Ялті стартував проект «Гостьова карта туриста» — скориставшись нею, відпочиваючі матимуть приємну нагоду отримати знижки. Про нововведення кореспонденту «УК» розповідає заступник міського голови Ялти Олена Юрченко.

«Донецькою Швейцарією» називають Святогір’я. Віддалене від промислових підприємств, воно є улюбленим місцем відпочинку донеччан та гостей краю. Адже тут, у курортній зоні, можна не лише підлікуватися чи просто подихати свіжим повітрям у лісах на берегах Дінця, а й ознайомитися з історичними пам’ятками. Саме тому ця територія —   один із найпривабливіших туристичних маршрутів під час Євро-2012 у Донецьку.

Виявляється, відома всім звичайна гармонь, гармошка — не лише російський чи український інструмент, а інтернаціональний. У різних народів світу він має свої назви: бузіка, амірзакан, ірон-кандзал, фандір, комуз, кобуз, обе, кобое, хут-купас, верхань, арган, пшине… Про це розповів музикант, керівник дитячого ансамблю гармоністів Іван Сухий із Жашкова, беручи до рук зроблену власноруч гармоніку у формі жіночого чобітка в єдиному музеї гармошки, який сам і створив.