Гуманітарна політика
-
Здоров’я поза конкурсом
Протягом кількох місяців систему вітчизняної охорони здоров’я лихоманило. Лікарі і пацієнти били на сполох: кількість життєво необхідних ліків в Україні обмежено. За деякими позиціями ситуація була зовсім критичною — приміром, з ліками від гемофілії, яких просто не було. Ця проблема розглядалася на одному з засідань Кабміну в липні, де Прем’єр-міністр Микола Азаров розкритикував МОЗ за те, що: «Вісім місяців хворі не мають змоги придбати ліки».
-
Сьогодні ваш день, студенти!
У всі часи університетському люду не сиділося на місці: жага пошуку нових знань спонукала їх долати тисячі кілометрів, щоб у храмах науки інших країн удосконалювати свої навички і вміння. Тож і нині, мабуть, не знайти жодного українського вишу, який має історію, де б окремим напрямком не значилася міжнародна діяльність.
-
Щоб упоратися з діабетом
Цукровий діабет — одне з найпоширеніших захворювань у сучасному світі, що посідає третє місце серед причин смертності після серцево-судинних і онкологічних хвороб. Експертами Всесвітньої організації охорони здоров’я його було визнано неінфекційною епідемією ХХІ століття.
-
Володимир ДУДКА: «Турбота про здоров’я — це інвестиції в трудовий ресурс»
Уже навіть не роками, а десятиліттями вимірюється час, відколи точаться дискусії про необхідність реформування системи охорони здоров’я. Торік реформа стартувала офіційно й нині до неї прикута велика увага як влади, так і медиків та пацієнтів.
-
Андрій БАКІРОВ: «Хочеться подивитися на сучасну драматургію поглядом європейської людини»
Що, на думку Людовика ХVІ, могло зруйнувати Бастилію? Уявіть: вистава… Сценічне дійство, якого боявся король і яким відкрив свій ювілейний 85-й сезон Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр імені Т.Г. Шевченка: «Весілля Фігаро» П’єра Бомарше.
-
Віталій ОПРИШКО: «Новітні напрямки наукових досліджень розробляємо разом зі студентами»
Не секрет, що українські університети прагнуть потрапити до світових рейтингів. У цьому контексті згадується найперша мова міжнаціонального спілкування – мова науки. Саме вона в усі часи об’єднувала представників різних народів для спільної діяльності в ім’я розвитку.
-
Як у Коломиї «витинали» «коломийки»
Коли справа йде безкінечно по колу, тут кажуть: закінчуй ту «коломийку». І чи не вперше на батьківщині понад 400-річного народного танцю люди, які вийшли на центральну площу райцентру Коломиї, просили ту «коломийку» продовжувати.
-
На шляху луб’яного прогресу
Виповнилося 80 років із часу заснування Глухівського інституту луб’яних культур та фітофармацевтичної сировини, що працює під егідою Національної академії аграрних наук України.
-
На добрих книжках виростають порядні люди
Поспішати повільно українці уміли завжди: зокрема й на ярмарок, куди вчасно привезти крам у давнину встигали волами, вигукуючи «цоб» та «цабе». А нині вдаються до транспорту не такого громіздкого й сучаснішого – залучають равликів. Недаремне й символ миттєвої пошти в електронних адресах в Україні почали називати іменем цієї істоти, бо він все-таки більше нагадує її, а не собаку.
-
Дискусія корисна і пацієнтам, і лікарям
Стан медичної сфери і хід її реформування представники галузевих громадських організацій обговорили під час зустрічі з Прем’єр-міністром Миколою Азаровим. «Уряд приділяє значну увагу медицині. І це відбивається не тільки у збільшенні фінансування, а й у реалізації серйозних проектів, які передбачають створення в кожній області сучасних лікувально-діагностичних закладів», — одразу ж наголосив очільник Кабміну.
Архів публікацій
-
президент україни
-
Урядовий портал
-
УКРІНФОРМ
-
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
-
урядова гаряча лінія 1545
-
ДЕРЖБЮДЖЕТ 2021
-
АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПОРТАЛ