Якщо селище Опішне на Полтавщині — гончарна столиця України, то розташований там Національний музей-заповідник українського гончарства — її духовно-культурний центр. Цей куточок полтавської землі має особливу притягальну силу. За будь-якої погоди там вирує життя: проводять екскурсії, працюють майстер-класи. Нині з дотриманням карантинних вимог на його території впродовж світлового дня ходять туристи. Фотографуються на тлі фантастичних звірів і чудернацьких статуй. Щороку музейних експонатів під відкритим небом стає все більше. Їх виготовили різні автори. Але передовсім це плоди багатої творчої уяви й невтомних рук музейних співробітників.

Ось уже понад рік, як кордони країн Шенгенської зони закрито для громадян третіх країн. До ЄС можуть в’їжджати лише ті, хто входить до кількох вузьких категорій: резиденти країн-членів ЄС, сезонні й дипломатичні працівники, медики. Тому заява, яку зробила Єврокомісія на початку цього тижня, щодо можливості відновлення поїздок до ЄС для негромадян об’єднання, викликала ажіотаж у ЄС і поза його межами. Адже ці нові рекомендації дають надію, що громадяни третіх країн зможуть провести літню відпустку-2021 на улюблених європейських курортах.

До цієї операції готувалися особливо ретельно. І хоч усі ризики було вже добре зважено й продумано, все-таки залишався сумнів: чи не діють медики занадто самовпевнено, адже пацієнт має 91 рік? Колишній військовий льотчик Борис Грицевський від природи мав чудове здоров’я. Однак перевантаження, яким піддавав свій організм під час польотів, інші життєві випробування зробили свою справу. Його невтомне серце почало останнім часом підводити. А госпіталізувати дідуся змусили симптоми, які називають екстреними. Характерні ознаки загострення ішемічної хвороби серця зумовили невтішний діагноз: ризик інфаркту міокарда.

З кожним днем зменшується кількість жителів регіону, які з недовірою ставляться до щеплення проти коронавірусу. І це цілком зрозуміло, бо не лишилося в області та й в інших регіонах родини, яку б не зачепила пандемія. Літні люди, щоб уберегти себе і своїх близьких від підступної і небезпечної хвороби, відкинули всі вагання і йдуть до пунктів щеплення. Їх в області сто сорок, з яких 34 працюють у Харкові.

Нещодавно один із провідних учених України біохімік, доктор біологічних наук, завідувач кафедри біохімії та біотехнології факультету природничих наук Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника, професор Володимир Лущак увійшов до рейтингу 25 найбільш цитованих науковців світу. Сьогодні кафедра біохімії та біотехнології, яку заснував та очолює професор Лущак, добре відома серед міжнародної наукової спільноти. Найголовніше її досягнення, переконаний він, те, що на кафедрі навчають студентів творити науку світового ґатунку. Тут панують повага, творчість і праця. Усе те, що заклали самому Володимирові Лущаку ще в ранньому дитинстві.

Стати професійним дизайнером мріє кожен із них. Для цього студенти відділення дизайну Черкаського державного бізнес-коледжу систематично набувають навичок розроблення систем єдиної візуальної ідентифікації, дизайн-проєктів, плакатів, виготовлення макетів та упаковок, створення художніх фоторобіт, шрифтових композицій та авторських шрифтів, мають змогу розвивати та втілювати власні ідеї у творчих проєктах.

Продовження антології, яке вийшло у видавництві «Либідь» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», називається «Гумористика «Мітли» і «Комара/Їжака». Упорядкування, написання передмов до всієї когорти книжок і до кожного тому здійснив видатний літературознавець, майстер слова академік НАН України, Герой України Іван Дзюба.

Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького, комунальний заклад Закарпатської обласної ради, отримав сертифікат якості 2020 року від відомої у світі інтернетплатформи про подорожі (туризм) Tripadvisor. За підсумками відгуків мандрівників, залишених на платформі, їхніх вражень від перебування в історичних локаціях провідний музейний заклад Закарпаття увійшов до 10% найкращих таких закладів на всіх континентах. Днями тут побував кореспондент «Урядового кур’єра».

Нині, в епоху інформаційних технологій, важко когось здивувати виходом у світ нової книжки. Однак літературознавець, професор Черкаського національного університету Володимир Поліщук таки здивував. Його щойно видана «Літературна енциклопедія Черкащини» зібрала унікальний досвід і знання людини, яка кілька десятиліть досліджувала літературне краєзнавство.

Вродлива, привітна, щира, талановита, енергійна та добра. Ці риси здебільшого характеризують позитивних героїнь казок. Притаманні вони й письменниці, казкарці та казкознавиці з Тернополя Ірині Мацко. Шанувальникам своєї творчості вона розповіла не лише про мамине серденько, медовий сухарик, а й десятки інших казок, запропонувала каву по-дорослому, імбир для душі чи мигдаль для серця, а то й навіть шпинат для мізків. Фішками радості та секретами українського щастя поділилася й три сили-показники для себе визначила. А сьогодні знайшла час, щоб і нам про себе та літературну й громадську діяльність трохи розповісти.