Гуманітарна політика

  • Валерій БОЙКО: "Судинна хірургія — це як перша любов, що назавжди залишається з тобою"

    Харківський Інститут загальної і невідкладної хірургії ім. В.Т.Зайцева НАМН України відомий далеко за межами нашої держави. Він один із провідних центрів високоспеціалізованої медичної допомоги, де щороку виконують понад 6 тисяч операцій. Розповідаючи про роботу науково-клінічних підрозділів, тут обов’язково згадують учителів, які вчилися в Олександра Шалімова, підкреслюючи повагу і до великого хірурга, і до тих принципів, які він сповідував.

  • Микола ШОТ

    Віршами прокладали шлях до серця

    До 30-річчя Незалежності України обласна універсальна наукова бібліотека разом з обласною організацією Національної спілки письменників України ініціювали поетичний відеомарафон, який тривав 30 днів, і кожен з них було присвячено одному з місцевих авторів. У такий спосіб поставили за мету популяризувати творчість літераторів Тернопільщини й відзначити ювілей держави.

  • Доктор історичних наук Костянтин РАХНО: «Українці — дуже старовинний народ, і гончарство доводить нашу неповторність»

    У журналістській роботі часто доводиться користуватися запозиченими з усної народної творчості крилатими словами і влучними висловлюваннями. З певними сподіваннями ніс додому й ошатно видану монографію полтавця Костянтина Рахна «Крик кажана. Гончарство у фольклорній спадщині українців», яку мені дали почитати на кілька днів.

  • Роман КИРЕЙ

    Тіні забутих предків блукають у Легедзиному

    Подорожі в часі, виявляється, не така вже й нездійсненна мрія. Принаймні, побувавши в Легедзиному на Черкащині, обов’язково наштовхнешся на думку про машину часу, яка змогла б повернути нас у минуле хоч на кілька тисяч років. Тоді тут дозрівали хлібні ниви, зеленіли пасовиська, виднілися розмальовані хати трипільців, вітер доносив димок від вогнищ, перемішаний із запахом смачної їжі. Біля домівок бавилися діти.

  • Володимир ГАЛАУР

    Жителі Харківщини активно прищеплюються

    У краї діють 23 центри, де можуть зробити щеплення всі охочі жителі області вакциною Moderna. За словами заступника голови Харківської облдержадміністрації Михайла Черняка, в області створюють можливості, щоб якомога більше людей змогли вакцинуватися. В обласному центрі та районах працюють 56 мобільних бригад та понад 150 пунктів щеплення.

  • Микола ШОТ

    Доля України єднає українські сили у всьому світі

    30 років тому. Час, коли українці після тривалих років за радянською залізною завісою відкривали для себе новий демократичний світ, коли нарешті майже всім багатомільйонним гуртом на загальнонаціональному референдумі підтвердили Акт проголошення Незалежності України, обрали Президента новітньої України. Але тоді мало хто знав, що десь там, за океаном, існує Державний центр Української Народної Республіки, який є спадкоємцем Центральної Ради й Українського Трудового Конгресу, на базі якого було створено Директорію. Його на той час очолював п’ятий Президент в екзилі (вигнанні).

  • Віктор КАБАНЕЦЬ: «Наукова складова у загальному зерновому короваї завжди вагома і рік у рік зростає»

    Нещодавно на базі Інституту сільського господарства Північного Сходу НААНУ в селі Сад поблизу Сум відбувся традиційний День поля. Про його підсумки, роботу науковців, співпрацю з аграріями краю кореспондентові «УК» розповідає директор інституту Віктор КАБАНЕЦЬ.

  • Роман КИРЕЙ

    Почуй, як б’ється серце України!

    Уже менш як за місяць це буде можливо на Черкащині. До 30-річчя Незалежності України тут завершать унікальний артоб’єкт «Серце України» в її географічному центрі — поблизу села Мар’янівка Звенигородського району.
     

  • Микола ШОТ

    «Він підсвідомо працював на своє безсмертя»

    «Поети не вертаються додому, та для свого народу не вмирають», — написав колись тернополянин Борис Демків. Цього літа йому мало б виповнитися 85 років, але вже 20 з них він у вічності. І для свого народу, як і передбачав, він не помер. Його пам’ятають, знають і читають. До цієї дати у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї відкрили виставку «З любов’ю та болем залишаю для вас…»  

  • Костянтин Руденко: «Майже 70 тисяч українців живуть, маючи у грудях міну уповільненої дії, яка може вибухнути будь-якої миті»

    Ви помічали, як часто кажуть: «Ой, як серце болить!»? А коли лікар встановлює діагноз «серцева недостатність» і рекомендує вживати ліки й частіше відпочивати, це мало кого насторожує. Серцеву недостатність сприймають як вікові зміни, від яких нікуди не дінешся.

    Так само легковажно реагують батьки, коли лікар повідомляє, що у дитини так зване велике серце. У нашому сприйнятті людина з великим серцем щедра і доброзичлива. Чого ж тривожитися? А мовою медицини це називається гіпертрофічною кардіоміопатією, що означає ураження міокарда, здебільшого лівого шлуночка. Коли повідомляють про раптову смерть школярів на уроках фізкультури або спортсменів під час тренувань, причиною таких трагедій якраз і було велике серце.

    За словами лікарів, ця хвороба — не вирок. Рання діагностика і своєчасне лікування дають змогу вивести таких пацієнтів із зони ризику раптової смерті.

    У нашій країні найбільший досвід лікування гіпертрофічної кардіоміопатії мають у Національному інституті серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова.

    Про особливості діагностики та лікування таких хворих, те, на що слід звертати увагу лікарям і батькам, ми говорили із завідувачем відділу хірургічного лікування серцевої недостатності та механічної підтримки серця і легень доктором медичних наук Костянтином РУДЕНКОМ. Він першим у нашій країні почав оперувати таких хворих, застосовуючи новітні методи.