Гуманітарна політика

  • Військовослужбовець, журналіст, історик, архівіст Ігор Крочак: «Вистояти та перемогти, а далі — пряма дорога до омріяної України»

    Військові люди зазвичай, а особливо нині, в час війни, небагатослівні. Про те, що роблять та як воюють, майже не розповідають. Але якщо під військовою формою б’ється серце журналіста й історика, то можна почути багато цікавого. Якщо ж ця людина ще й з такою біографією, як у мого нинішнього співрозмовника, то вона викликає глибоку симпатію та повагу.

  • Василь БЕДЗІР

    З натхненням і заради розвитку

    Освітній хаб нового типу, організований для дітей-переселенців, уже два місяці працює в Ужгороді. Його назва Inspiration cafe у перекладі українською означає «кафе натхнення». Як тут навчають, розвивають творчі здібності дітей 6—17 років із числа переселенців, дізнавався кореспондент «Урядового кур’єра».

  • Інна ОМЕЛЯНЧУК

    «Мисливці на діабет» вирушають у село

    Ірині Пастуховій із Рубіжного 60. Вона понад два місяці мешкає в гуртожитку одного з навчальних закладів Рівного, бо повертатися, на жаль, нікуди: її багатоповерхівку знищили окупанти. Поруч — добра знайома 74-річна Надія Терезинова. Її будинок теж зрівняли із землею. Коли чую про це від зболених душею жінок, сльози котяться самі. А вони вже не плачуть, тільки скрушно зітхають. І достойно тримаються, радіючи, що Рівне стало гостинною другою домівкою. Тут вони в теплі, ситі, одягнені, не обділені увагою. 

  • Василь БЕДЗІР

    «Почуваюся потрібною іншим і самій собі»

     У галузі охорони здоров’я на Закарпатті працюють близько 70 людей, які приїхали сюди з інших регіонів країни і за визначенням є внутрішньо переміщеними особами. Їхня праця, досвід виявилися потрібними і на новому місці. Про сім’ю фельдшерів Ірини Домбровської та Ігоря Бондарєва — наша розповідь.

  • Директор департаменту освіти і науки Рівненської ОДА Петро Коржевський : «Українська наука має сповідувати світові тренди»

    Альбертові Ейнштейну приписують вислів: «Нові проблеми не можна розв’язати на тому самому рівні мислення, який був до моменту їхньої появи». Нові часи потребують принципово інших підходів та рішень у контексті світових трендів. Про науковий потенціал Рівненщини говоримо з директором департаменту освіти і науки ОДА Петром КОРЖЕВСЬКИМ.

  • Директор Національного інституту серцево-судинної хірургії імені Амосова Василь Лазоришинець: «Наші кардіохірурги роблять усе, щоб рятувати здоров’я та життя дорослих і маленьких українців»

    До свого дня народження, яке  традиційно святкують в останню неділю травня, Київ випромінює любов до кожного з нас і висловлює  вдячність  тим, хто докладає надзусиль, щоб давнє місто жило і розквітало. У списку тих, хто цього року отримав відзнаку «Почесний громадянин міста Києва»,  всього шість персон, серед яких  медик.  Це  Василь Лазоришинець — кардіохірург, академік, віцепрезидент  Національної академії медичних наук України, директор Національного інституту серцево-судинної хірургії імені Амосова НАМН України.

  • Гумор як зброя масового опору

    Опублікувавши роботи Асоціації карикатуристів Одеси, сатиричний тижневик вшановує наших митців, які продовжують роботу, незважаючи на російське вторгнення. Майже 40 художників узяли участь у конкурсі малюнків «Російський військовий корабель, йди на…» у Facebook. Кошти, зібрані від продажу оригіналів, буде передано Збройним силам України і територіальній обороні Одеси, уточнює Charlie Hebdo у статті. 

  • Вікторія ВЛАСЕНКО

    Мавпяча віспа: не панікувати, але бути на сторожі

    Хворих на мавпячу віспу підтверджено у Великій Британії, Португалії, Швеції, Італії, Іспанії, Франції, Бельгії, Німеччині, США, Канаді та Австралії. Фахівці стурбовані нехарактерним поширенням хвороби. Адже мавпячу віспу зазвичай фіксували у країнах Африки з певними винятками, коли хворобу на інші континенти привозили туристи.
    Але, за даними Агентства ЄС з контролю захворювань (ECDC), хвороба, яку виявили в Європі, схоже, поширилася від людини до людини. І вперше епідеміологи не змогли виявити жодного прямого зв’язку хворих з Африкою.

  • Павло КУЩ

    Маріупольські драматичні сцена і доля

    Донецький академічний обласний драматичний театр у Маріуполі вважається одним із найстаріших культурних закладів на лівобережжі України. Сучасну його будівлю споруджували у 1956—1960 роках зокрема з інкерманського сірого каменю. Головна сцена має 680 місць, а мала — 62.
    Не випадково звертаю увагу насамперед на кількість місць та добротну фундаментальну міцність споруди, що стала окрасою центру приморського міста. Бо 16 березня 2022 року тут був не просто вимушений аншлаг. У театрі було переповнено  глядацькі зали. 

  • Микола ШОТ

    Краса і слово рятують

    Війна — це і фронт культурний, мистецький. На це зважили в Тернополі. Адже, на переконання міського очільника Сергія Надала, в обласному центрі багато людей, які хочуть допомагати в посиленні такого фронту для боротьби з російським окупантом. І на початку квітня в місті репрезентували гуманітарно-освітній проєкт «Українці допомагають українцям». Узялися об’єднати митців, які прагнуть долучатися до творчих ініціатив, координувати спільні зусилля.