За вікном зима, хоч за календарем от-от мають заполонити місто перші квіти. Мороз пощипує шкіру, а сонце ласкаво торкається її теплою долонькою, свіжий пухнастий сніг поскрипує під ногами, легкий вітерець бавиться ним, здмухуючи з дерев. Після кількаденного погодного апокаліпсису стоїть зачарована тиша. Щоправда, протягом кількох днів зима ще триватиме — захурделить, підморозить, пошарпає обличчя колючим снігом. Напевно, щоб на довше запам’ятали, яка вона справжня. Однак добре знаємо, що то наостанок. Бо день-два — і попливуть оті кучугури із заметами, загорлають радісно птахи, прокинуться рослини і забуяє всіма принадами весна.
А поки що насолоджуємося останньою зимовою радістю!
Ми в Google+